НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hydroprogne caspia
(Pallas, 1770) - Крячок каспійський
Синонім
- Sterna caspia Pallas, 1770
- Hydroprogne caspia Stotz et al. (1996)
- Hydroprogne caspia Christidis and Boles (2008)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Вразливі
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Монотипний вид монотипного роду. Поширений космополітно, але ареал не суцільний, а складається з окремих р-нів. В Україні гніздиться в Азово-Чорноморському р-ні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів в межах р-ну. Інколи трапляється і поза його межами (Черкаська та Київська обл.). Під час міграцій також трапляється переважно у зазначеному р-ні. Європейська гніздова популяція складається приблизно з 4,7 пар. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар. Найважливіші місця гніздування — Лебедині о-ви Каркінітської затоки, Чонгарські о-ви та о-ви системи Коянли Сх. Сивашу, о-ів Китай Центрального Сивашу. Періодично гніздиться на о-вах Тендрівської затоки. На чисельність виду впливає розмивання та затоплення о-вів, де розташовані гніздові колонії, стан кормової бази на прилеглих акваторіях, експансія мартина жовтоногого, наземні хижаки, непокоєння птахів на місцях гніздування та збирання яєць на о-вах. Прилітає на початку березня. Оселяється на о-вах без рослинності або з мозаїчною рослинністю. Починає розмножуватися з 3-х років. Факультативно-колоніальний, моногамний вид. Гніздиться ізольованими поселеннями. Перші кладки в квітні–травні, 1–3 яйця. Термін насиджування 20–29 діб. Льотними пташенята стають у віці 30–38 діб. У серпні-вересні відбуваються кочівлі на відстань до декількох сотень кілометрів від місць гніздування. Відліт закінчується у жовтні–листопаді. Живиться виключно рибою, можливо, зрідка також наземними комахами. В Україні гніздові поселення охороняються на території Чорноморського біосферного заповідника, у філії Кримського ПЗ «Лебедині о-ви», у Азово-Сиваському НПП. До заходів збереження відносяться: охорона гніздових колоній; запобігання турбуванню птахів людьми; регуляція чисельності мартина жовтоногого та наземних хижаків.
Монотипний вид монотипного роду. Поширений космополітно, але ареал не суцільний, а складається з окремих р-нів. В Україні гніздиться в Азово-Чорноморському р-ні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів в межах р-ну. Інколи трапляється і поза його межами (Черкаська та Київська обл.). Під час міграцій також трапляється переважно у зазначеному р-ні. Європейська гніздова популяція складається приблизно з 4,7 пар. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар. Найважливіші місця гніздування — Лебедині о-ви Каркінітської затоки, Чонгарські о-ви та о-ви системи Коянли Сх. Сивашу, о-ів Китай Центрального Сивашу. Періодично гніздиться на о-вах Тендрівської затоки. На чисельність виду впливає розмивання та затоплення о-вів, де розташовані гніздові колонії, стан кормової бази на прилеглих акваторіях, експансія мартина жовтоногого, наземні хижаки, непокоєння птахів на місцях гніздування та збирання яєць на о-вах. Прилітає на початку березня. Оселяється на о-вах без рослинності або з мозаїчною рослинністю. Починає розмножуватися з 3-х років. Факультативно-колоніальний, моногамний вид. Гніздиться ізольованими поселеннями. Перші кладки в квітні–травні, 1–3 яйця. Термін насиджування 20–29 діб. Льотними пташенята стають у віці 30–38 діб. У серпні-вересні відбуваються кочівлі на відстань до декількох сотень кілометрів від місць гніздування. Відліт закінчується у жовтні–листопаді. Живиться виключно рибою, можливо, зрідка також наземними комахами. В Україні гніздові поселення охороняються на території Чорноморського біосферного заповідника, у філії Кримського ПЗ «Лебедині о-ви», у Азово-Сиваському НПП. До заходів збереження відносяться: охорона гніздових колоній; запобігання турбуванню птахів людьми; регуляція чисельності мартина жовтоногого та наземних хижаків.
Література
- Глеба В.М. Заліт каспійського крячка (Hydroprogne caspia) в Закарпатську область // Беркут. – 2013. – Т.22, вип.1. – С.60.
View source - Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Талпош В.С. Новые сведения о птицах Украинских Карпат и Закарпатской низменности. - Орнитология. М.: МГУ. - 1972. - Т.10. - С.391-394.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Laridae
