НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Strix nebulosa
Forster, 1772 - Сова бородата
Синонім
Народна назва
Велика сіра cова, Сова лапландська
Велика сіра cова, Сова лапландська
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні
Be (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з видів політипного роду; один з 3-х видів роду у фауні України. Ареал виду займає Пн. Америку від Центральної Аляски на сх. до Зх. Квебека. У Євразії — від Скандинавії на сх. до бас. Анадиря, узбережжя Охотського і Японського морів. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у середині 1980 рр. Поширений на пн. Житомирської, Рівненської та Волинської обл., а також на пн. зх. Київської обл. Чисельність в Європі оцінюють у 2,1–6,7 тис. пар. У гніздовому угрупованні Україні налічують 20–35 пар. Найчисленніший на пн. Житомирської обл., де, вірогідно, гніздиться біля 80% популяції. Негативні чинники: знищення старих ділянок старого лісу, ведення лісорозробок біля гнізд, відстріл птахів браконьєрами. Осілий вид. Віддає перевагу мішаним та хвойним лісам, ділянкам біля лісових галявин та водно-болотних угідь. Гніздування починається наприкінці березня — на початку квітня. Займає гнізда інших великих птахів, які розташовані на деревах, гніздиться й у напівдуплах. У кладці 3–5, найчастіше 4 яйця. Насиджування яєць триває 28–30 діб. Статева зрілість наступає на 2–3 році життя. Живе до 20 років. Біля 90% в живленні становлять мишоподібні гризуни. Зідка здобуває інших невеликих ссавців і гризунів. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, влаштування штучних гніздівель, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг забруднення навколишнього природного середовища.
Один з видів політипного роду; один з 3-х видів роду у фауні України. Ареал виду займає Пн. Америку від Центральної Аляски на сх. до Зх. Квебека. У Євразії — від Скандинавії на сх. до бас. Анадиря, узбережжя Охотського і Японського морів. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у середині 1980 рр. Поширений на пн. Житомирської, Рівненської та Волинської обл., а також на пн. зх. Київської обл. Чисельність в Європі оцінюють у 2,1–6,7 тис. пар. У гніздовому угрупованні Україні налічують 20–35 пар. Найчисленніший на пн. Житомирської обл., де, вірогідно, гніздиться біля 80% популяції. Негативні чинники: знищення старих ділянок старого лісу, ведення лісорозробок біля гнізд, відстріл птахів браконьєрами. Осілий вид. Віддає перевагу мішаним та хвойним лісам, ділянкам біля лісових галявин та водно-болотних угідь. Гніздування починається наприкінці березня — на початку квітня. Займає гнізда інших великих птахів, які розташовані на деревах, гніздиться й у напівдуплах. У кладці 3–5, найчастіше 4 яйця. Насиджування яєць триває 28–30 діб. Статева зрілість наступає на 2–3 році життя. Живе до 20 років. Біля 90% в живленні становлять мишоподібні гризуни. Зідка здобуває інших невеликих ссавців і гризунів. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, влаштування штучних гніздівель, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг забруднення навколишнього природного середовища.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Strigiformes
Strigidae
