НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Coracias garrulus
Linnaeus, 1758 - Сиворакша
Синонім
Народна назва
Європейська сиворакша, Звичайна сиворакша, Сизоворонка
Європейська сиворакша, Звичайна сиворакша, Сизоворонка
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (I); EUBD (I); RDBUkr: Зникаючі
Be (II); Bo (I); EUBD (I); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 8-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. Степова, лісостепова та пд. лісової смуги Євразії від Піренейського п-ова на сх. до долини Верхньої Обі, Зх. Алтаю, Пакистану, а також пн. зх. Африки. Зимує у Сх. Африці. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості р-нів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі численніший. Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. Зараз найбільша щільність спостерігається в Одеській, Луганській та Харківській обл. (до 1 тис. пар у кожній). У Кіровоградській обл. в 2005 р. гніздилося 100–120 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме винищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі. Гніздовий перелітний птах. Прилітає у кінці квітня — на початку травня. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій — заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар. Кладка у травні–червні, з 3–6 яєць. Насиджують самка і самець протягом 18–19 днів. Має один гніздовий цикл. Пташенята вилітають з гнізда у віці 26–28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні–вересні. Живиться великими комахами та дрібними хребетними. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ переважно степової смуги: Чорноморський БЗ, Луганський ПЗ, НПП «Святі гори», РЛП «Меотида» тощо.
Один з 8-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. Степова, лісостепова та пд. лісової смуги Євразії від Піренейського п-ова на сх. до долини Верхньої Обі, Зх. Алтаю, Пакистану, а також пн. зх. Африки. Зимує у Сх. Африці. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості р-нів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі численніший. Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. Зараз найбільша щільність спостерігається в Одеській, Луганській та Харківській обл. (до 1 тис. пар у кожній). У Кіровоградській обл. в 2005 р. гніздилося 100–120 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме винищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі. Гніздовий перелітний птах. Прилітає у кінці квітня — на початку травня. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій — заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар. Кладка у травні–червні, з 3–6 яєць. Насиджують самка і самець протягом 18–19 днів. Має один гніздовий цикл. Пташенята вилітають з гнізда у віці 26–28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні–вересні. Живиться великими комахами та дрібними хребетними. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ переважно степової смуги: Чорноморський БЗ, Луганський ПЗ, НПП «Святі гори», РЛП «Меотида» тощо.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Coraciiformes
Coraciidae
