НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Dendrocopos syriacus
(Hemprich & Ehrenberg, 1833) - Дятел сирійський
Синонім
- Picus syriacus Hemprich & Ehrenberg, 1833
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); EUBD (I)
Be (II); EUBD (I)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні осілий, кочовий птах на всій території, крім гір. Область гніздування сирійського дятла станом на початок ХХ ст. безперервно розширювалася. Первісно вид заселяв крайній захід Передньої Азії, Малу Азію на північ до Чорного моря, Західне Закавказзя. На південь доходив до середземноморського узбережжя Малої Азії, Йорданії, північного Ізраїлю, північного Іраку. З 1890-х рр. почалося розселення сирійського дятла у південно-східній Європі в північному, північно-західному та північно-східному напрямках. Заселення території України сирійським дятлом відбувалося із заходу на схід. Уперше в Україні вид був зареєстрований у 1948 р. в Закарпатті. До кінця 1960-хрр. заселив Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області. У 1967 р. вперше відмічений у лівобережному лісостепу, в 1983 р. — у Черкаській області[2]. Станом на початок ХХ ст. це осілий кочовий птах на всій території України, крім гір. Чисельність в Європі збільшувалася протягом 1970-1990-х рр. Популяція в Європі оцінена в 530 тис. — 1,1 млн пар, в Україні — 25-45 тис. пар. Сирійський дятел оселяється в острівних листяних лісах, садах, кладовищах і населених пунктах. Близькості людини не уникає і дуже часто гніздиться поряд з її житлом. Гніздиться він у дуплах, які видовбує переважно в листяних деревах на невеликій висоті — 1-6 м. Може гніздитись в телеграфних стовпах, різних щоглах, опорах. Зазвичай відкладають 4-7, частіше 5 яєць. Яйця чисто-білі, блискучі. Строки відкладання яєць в Середній Європі припадають на першу половину травня. У насиджуванні беруть участь обоє батьків, починається воно після відкладання останнього яйця та триває 12-13 діб. Вигодовують пташенят обоє батьків. Приблизно у віці 3-х тижнів пташенята стають на крило і залишають дупла. Протягом року один виводок. Живлення дорослих птахів одноманітне в межах усього ареалу. Характерною є висока рослиноїдність виду: він регулярно споживає жолуді, волоські горіхи, ядра кісточок абрикос, сливи, терну, ліщини, насіння шовковиці. Вживає також тваринні корми — жуків, короїдів, гусінь, мурашок тощо. Пташенят дятли вигодовують як тваринними, так і рослинними кормами.
В Україні осілий, кочовий птах на всій території, крім гір. Область гніздування сирійського дятла станом на початок ХХ ст. безперервно розширювалася. Первісно вид заселяв крайній захід Передньої Азії, Малу Азію на північ до Чорного моря, Західне Закавказзя. На південь доходив до середземноморського узбережжя Малої Азії, Йорданії, північного Ізраїлю, північного Іраку. З 1890-х рр. почалося розселення сирійського дятла у південно-східній Європі в північному, північно-західному та північно-східному напрямках. Заселення території України сирійським дятлом відбувалося із заходу на схід. Уперше в Україні вид був зареєстрований у 1948 р. в Закарпатті. До кінця 1960-хрр. заселив Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області. У 1967 р. вперше відмічений у лівобережному лісостепу, в 1983 р. — у Черкаській області[2]. Станом на початок ХХ ст. це осілий кочовий птах на всій території України, крім гір. Чисельність в Європі збільшувалася протягом 1970-1990-х рр. Популяція в Європі оцінена в 530 тис. — 1,1 млн пар, в Україні — 25-45 тис. пар. Сирійський дятел оселяється в острівних листяних лісах, садах, кладовищах і населених пунктах. Близькості людини не уникає і дуже часто гніздиться поряд з її житлом. Гніздиться він у дуплах, які видовбує переважно в листяних деревах на невеликій висоті — 1-6 м. Може гніздитись в телеграфних стовпах, різних щоглах, опорах. Зазвичай відкладають 4-7, частіше 5 яєць. Яйця чисто-білі, блискучі. Строки відкладання яєць в Середній Європі припадають на першу половину травня. У насиджуванні беруть участь обоє батьків, починається воно після відкладання останнього яйця та триває 12-13 діб. Вигодовують пташенят обоє батьків. Приблизно у віці 3-х тижнів пташенята стають на крило і залишають дупла. Протягом року один виводок. Живлення дорослих птахів одноманітне в межах усього ареалу. Характерною є висока рослиноїдність виду: він регулярно споживає жолуді, волоські горіхи, ядра кісточок абрикос, сливи, терну, ліщини, насіння шовковиці. Вживає також тваринні корми — жуків, короїдів, гусінь, мурашок тощо. Пташенят дятли вигодовують як тваринними, так і рослинними кормами.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Piciformes
Picidae
