НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Nymphalis antiopa (Linnaeus, 1758) - Жалібниця

Синонім
  • Papilio antiopa Linnaeus, 1758
  • Euvanessa antiopa (Linnaeus, 1758)
  • Euvanessa chlapowskia Wize, 1917
  • Euvanessa intermedia Mezger, 1934
  • Nymphalis grisescens Van Oorschot, 1966
Народна назва
Сонцевик жалібниця
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Вид-запилювач; Декоративний вид
Примітки
Детально
Західна Україна, всюди, локальний, ліси та узлісся, III-V, VII-IX (Канарський, 2007). Видову латинську назву метелик отримав від імені Антіопи — цариці амазонок. Жалібницею цього метелика називають через його забарвлення, яке, переважно, оксамитово-коричневе з широкою жовтою смугою на краю крил. Розмах крил 70-90 мм. Забарвлення крил самця темно-коричневе, вишнево-коричневе, самиці — ясно-коричневе. Крила із широкою ясно-жовтою облямівкою й рядом синіх плям перед нею. На передньому краї крил по 2 великих жовтувато-білих плями. Нижня сторона крил темна. Позатропічна Євразія до Японії включно, на північ до 68 градуса північної широти. Завезений у Північну Америку. Широко розповсюджений у Східній Європі вид. Відсутній на крайньому півдні Іспанії, Греції й островах Середземного моря. До Англії, півночі Німеччини й Норвегії в сприятливі роки долітають окремі мігруючі особини. На півночі живе аж до узбережжя морів Північного Льодовитого океану, але в зоні тундр, очевидно, трапляються тільки залітні особини. На півдні регіону в зоні лісостепів і степів попадається рідко й тільки по лісових долинах великих річок. Звичайний у горах Кавказу (окрім чорноморського узбережжя) і Карпат. На думку ряду авторів вид відсутній у Криму, де можуть траплятися мігруючи особини. Лісові узлісся, галявини, узбіччя доріг, лугу, берега річок, антропогенні біотопи. Піднімається в гори до 2000 м над рівнем моря. Літ: березень- перша декада травня, липень- вересень. Розвивається в одному поколінні. Імаго виходять із лялечок на початку липня й літають до кінця серпня — вересня. Самиці зимують і продовжують літати із весни до середини травня. Метелики часто відвідують екскременти різних тварин, а також вологі береги водойм, де можуть збиратися в значних кількостях. Самка відкладає до 100 яєць щільними кладками у вигляді кіл на листя кормових рослин. Гусениці розвиваються із червня по липень. Кормові рослини - клен,вільха, береза, ясен, хміль звичайний, троянда, шипшина, малина, верба, липа, кропива дводомна. Метелик віддає перевагу невеликим та середнім деревам. Лялечка вільна й прикріплюється головою донизу. Стадія лялечки триває близько 11 днів.
Література
  • Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae