НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aporia crataegi
(Linnaeus, 1758) - Білан жилкуватий
Синонім
- Papilio crataegi Linnaeus, 1758
- Leuconea crataegi (Linnaeus, 1758)
- Pieris crataegi (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
У Південній Кореї білан жилкуватий є рідкісним видом, який практично зник у країні на початку XXI століття та охороняється законом. У Великій Британії розміри популяції сильно скоротилися у 1920-ті роки й вид, який був звичайним на півдні Англії, зник через невідомі причини. Наприкінці XX століття чисельність популяцій сильно знизилася в Чехії, Нідерландах, у Австрії вид потрапив під загрозу зникнення.
У Південній Кореї білан жилкуватий є рідкісним видом, який практично зник у країні на початку XXI століття та охороняється законом. У Великій Британії розміри популяції сильно скоротилися у 1920-ті роки й вид, який був звичайним на півдні Англії, зник через невідомі причини. Наприкінці XX століття чисельність популяцій сильно знизилася в Чехії, Нідерландах, у Австрії вид потрапив під загрозу зникнення.
Детально
Поширений в Європі, країнах Середземномор'я, в Північній Азії, в Китаї, Кореї, на півночі Японії (Хоккайдо). У низці місцевостей, зокрема в Кореї та Великій Британії, став рідкісним або зник. За даними прочитання мітохондріальної ДНК, найближчими родичами білана жилкуватого є Mesapia peloria, Aporia martineti, Aporia bieti. Західна Україна, локальний, місцями звичайний, чагарники, лісостепи, сади та інші зелені насадження, V-VI (Канарський, 2007). Літають метелики вдень протягом червня. Самиця відкладає купками жовті овальні яйця на листки плодових дерев. За час життя кожна відкладає 100-250 яєць. Через 8-10 днів після відкладання яєць (у кінці червня — на початку липня) з яєць виходять бурувато-сірі гусениці і скелетують листя. Пошкоджене листя буріє і скручується. Гусениці міцно примотують його до гілки білою павутиною, а в кінці липня в пошкоджених листках сплітають маленькі білі кокони; в цих гніздах вони зимують. У кожному такому гнізді налічується 25-30 маленьких гусениць. Гусениці проходять 5 линянь, після 3-го вони зимують. Навесні в березні-квітні під час розпускання бруньок вони виходять з діапаузи, вилазять із гнізд і та поїдають бруньки, а потім листя. Під кінець цвітіння яблуні гусениці досягають довжини 45 мм і перетворюються на лялечок, прикріпившись перед цим до гілки, стовбура або навіть до черешка листка. Від початку активності гусениць до лялькування проходить 30-35 діб. Через 15-17 днів з лялечки виходить метелик. За межами антропоценозів живляться листям горобини, глоду, конюшини. Серед паразитів гусені — їздці роду Apanteles, мікроспоридія Nosema aporiae. Білан жилкуватий завдає великої шкоди в садах, садозахисних і полезахисних смугах, лісах і парках Полісся та Лісостепу України. Іноді сильно пошкоджує сади степової зони. У роки масового розмноження гусениці зовсім об'їдають листя плодових дерев. Пізніше на деревах утворюється нове листя за рахунок сплячих бруньок, але на утворення його витрачається весь запас поживних речовин, від чого дерева дуже знесилюються, не закладають плодових бруньок і сильно пошкоджуються морозами. Гусениці можуть пошкоджувати яблуню, грушу, сливу, абрикос, айву, глід, черемху, кизильник.
Поширений в Європі, країнах Середземномор'я, в Північній Азії, в Китаї, Кореї, на півночі Японії (Хоккайдо). У низці місцевостей, зокрема в Кореї та Великій Британії, став рідкісним або зник. За даними прочитання мітохондріальної ДНК, найближчими родичами білана жилкуватого є Mesapia peloria, Aporia martineti, Aporia bieti. Західна Україна, локальний, місцями звичайний, чагарники, лісостепи, сади та інші зелені насадження, V-VI (Канарський, 2007). Літають метелики вдень протягом червня. Самиця відкладає купками жовті овальні яйця на листки плодових дерев. За час життя кожна відкладає 100-250 яєць. Через 8-10 днів після відкладання яєць (у кінці червня — на початку липня) з яєць виходять бурувато-сірі гусениці і скелетують листя. Пошкоджене листя буріє і скручується. Гусениці міцно примотують його до гілки білою павутиною, а в кінці липня в пошкоджених листках сплітають маленькі білі кокони; в цих гніздах вони зимують. У кожному такому гнізді налічується 25-30 маленьких гусениць. Гусениці проходять 5 линянь, після 3-го вони зимують. Навесні в березні-квітні під час розпускання бруньок вони виходять з діапаузи, вилазять із гнізд і та поїдають бруньки, а потім листя. Під кінець цвітіння яблуні гусениці досягають довжини 45 мм і перетворюються на лялечок, прикріпившись перед цим до гілки, стовбура або навіть до черешка листка. Від початку активності гусениць до лялькування проходить 30-35 діб. Через 15-17 днів з лялечки виходить метелик. За межами антропоценозів живляться листям горобини, глоду, конюшини. Серед паразитів гусені — їздці роду Apanteles, мікроспоридія Nosema aporiae. Білан жилкуватий завдає великої шкоди в садах, садозахисних і полезахисних смугах, лісах і парках Полісся та Лісостепу України. Іноді сильно пошкоджує сади степової зони. У роки масового розмноження гусениці зовсім об'їдають листя плодових дерев. Пізніше на деревах утворюється нове листя за рахунок сплячих бруньок, але на утворення його витрачається весь запас поживних речовин, від чого дерева дуже знесилюються, не закладають плодових бруньок і сильно пошкоджуються морозами. Гусениці можуть пошкоджувати яблуню, грушу, сливу, абрикос, айву, глід, черемху, кизильник.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Pieridae
