Синонім
- Papilio napi Linnaeus, 1758
- Pieris meridionalis Heyne, 1895
- Pieris flavescens Wagner, 1903
- Pieris dubiosa Röber, 1907
- Pieris adalwinda Frühstorfer, 1909
- Pieris canidiaformis Drenowsky, 1910
- Pieris arctica Vérity, 1911
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Вид-шкідник сільського господарства
Примітки
Детально
Pieris (Artogeia) napi (Linnaeus, 1758) Західна Україна, звичайний, убіквіст, IV-X(2-3) (Канарський, 2007).
Широко розповсюджений вид. Трапляється в європейській частині Росії, крім крайньої півночі, в Сибіру, на Далекому Сході, в Балтії, Білорусі, Україні, Молдові, на Кавказі і Закавказзі, в гірських районах Середньої Азії і Казахстану, в Північному Казахстані, в горах Північної Африки (локально), горах Малої і Центральної Азії, Північно-Східному Китаї, на півострові Корея, в Японії і Північній Америці. У Північній Америці Білан ріпаковий трапляється також на території Канади і на Алясці.
Трапляється на полях, в садах і городах, на луках і узліссях, на зрубах і в гірських долинах. Віддає перевагу вологим ділянкам. Проникає на висоту до 2000 м н.р.м.
У Центральній Європі Білан бруквяний регулярно має два покоління, частково третє. За іншими даними, на півдні має чотири покоління. Особини різних поколінь суттєво відріхняються одні від одних.
Самка кожне яйце відкладає окремо на нижню сторону листків. Гусениці виходять на світ через 4-6 діб. Молода гусениця спочатку поїдає оболонку яйця, потім береться за листок, вигризаючи його середину. Тільки дорослі гусениці об'їдають краї листків. Розвиток гусениці продовжується 2-3 тижні, за цей час вона чотири рази линяє. Перше покоління розвивається з серпня до вересня, други — в червні, третє — в серпні. Стадія лялечки триває тиждень, у зимуючих лялечок приблизно 10 місяців. Зимує лялечка.
Час льоту першого покоління с квітня до червня, другого — з середини червня до серпня, третього — вересень-жовтень.
Кормові рослини гусені: Thlaspi arvense, Thlaspi alpestre, Alliaria petiolata, Brassica campestris, Brassica rapa, Brassica napus v. napobrassica, Brassica oleracea, Brassica oleracea v. botrytis, Raphanus raphanistrum, Raphanus sativus, Armoracia rusticana, Rorippa islandica, Rorippa sylvestris, Cardamine amara, Cardamine leucantha, Cardamine niponica, Arabis alpina, Hesperis matronalis, Berteroa incana; Reseda odorata; Tropaeolum majus; Calendula officinalis.
Є другорядним шкідником капусти, ріпи, брюкви, редису, редьки, рапсу, гірчиці, турнепсу і інших культурних рослин.
Вид нараховує велику кількість підвидів які відрізняються забарвленням і розмірами.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.