НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lycaena virgaureae
(Linnaeus, 1758) - Дукачик обочень
Синонім
- Papilio virgaureae Linnaeus, 1758
- Chrysophanus lunulata Courvoisier, 1903
- Chrysophanus parallela Courvoisier, 1907
- Lycaena montana Meyer-Dür, 1851
- Lycaena miegii Vogel, 1857
- Polyommatus virgaureae (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Червінець вогняний
Червінець вогняний
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений в Європі та Північній Азії від Іспанії і Скандинавії до Кореї. На території України раніше траплявся в більшості областей, за винятком значної частини степової зони. В даний час достовірно відомий з Карпат і Закарпаття, Буковини, лісової зони і Гірського Криму. Ймовірно, повністю зник у деяких південних областях. Наприклад, в Одеській області не спостерігався понад 100 років. Західна Україна, локальний, місцями звичайний, лісові галявини, узлісся, чагарники, VI-VIII (Канарський, 2007). Довжина переднього крила до 20 мм; верхня поверхня крил у самців яскраво-помаранчева, у самок — жовто-коричнева, на нижньому боці крил розкидані чорні точки; по краю крил — чорна облямівка. Час льоту метелика - з середини червня до кінця серпня. У південних регіонах трапляється до вересня. Популярні місця проживання: світлі листяні ліси, просіки, луки, галявини, сади. Комахи вибирають вологі ділянки, їх можна побачити поблизу боліт та інших водойм. Залітають в гори на висоту 1500-2000 м. За рік змінюється одне покоління. Самка відкладає яйця по одній штуці на листя і стебло кормової рослини. Гусінь живиться на травах роду Rumex - щавель кислий та щавель горобиний. Яйця білі, діаметр 0,85 мм, на поверхні великі осередки. Зимують яйця з розвиненим ембріоном. Гусениці виходять з яєць в квітні. Довжина першого віку 1,7 мм. З народження вони жовто-зелені, голова чорна. Після линьки на спині личинки з'являються світлі смуги, а голова стає зеленою. На ранніх стадіях гусінь об'їдає середину листа і квіти, до четвертого віку вони беруться за краї листової пластини. Заляльковуються в червні. Для метаморфозу личинки спускаються на землю, де прикріплюються до субстрату. Лялечка опукла, плямиста, через 12-13 днів з неї з'являється імаго.
Вид поширений в Європі та Північній Азії від Іспанії і Скандинавії до Кореї. На території України раніше траплявся в більшості областей, за винятком значної частини степової зони. В даний час достовірно відомий з Карпат і Закарпаття, Буковини, лісової зони і Гірського Криму. Ймовірно, повністю зник у деяких південних областях. Наприклад, в Одеській області не спостерігався понад 100 років. Західна Україна, локальний, місцями звичайний, лісові галявини, узлісся, чагарники, VI-VIII (Канарський, 2007). Довжина переднього крила до 20 мм; верхня поверхня крил у самців яскраво-помаранчева, у самок — жовто-коричнева, на нижньому боці крил розкидані чорні точки; по краю крил — чорна облямівка. Час льоту метелика - з середини червня до кінця серпня. У південних регіонах трапляється до вересня. Популярні місця проживання: світлі листяні ліси, просіки, луки, галявини, сади. Комахи вибирають вологі ділянки, їх можна побачити поблизу боліт та інших водойм. Залітають в гори на висоту 1500-2000 м. За рік змінюється одне покоління. Самка відкладає яйця по одній штуці на листя і стебло кормової рослини. Гусінь живиться на травах роду Rumex - щавель кислий та щавель горобиний. Яйця білі, діаметр 0,85 мм, на поверхні великі осередки. Зимують яйця з розвиненим ембріоном. Гусениці виходять з яєць в квітні. Довжина першого віку 1,7 мм. З народження вони жовто-зелені, голова чорна. Після линьки на спині личинки з'являються світлі смуги, а голова стає зеленою. На ранніх стадіях гусінь об'їдає середину листа і квіти, до четвертого віку вони беруться за краї листової пластини. Заляльковуються в червні. Для метаморфозу личинки спускаються на землю, де прикріплюються до субстрату. Лялечка опукла, плямиста, через 12-13 днів з неї з'являється імаго.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lycaenidae
