НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Thecla betulae (Linnaeus, 1758) - Легіт березовий

Синонім
  • Papilio betulae Linnaeus, 1758
  • Polyommatus betulae (Linnaeus, 1758)
  • Ruralis betulae (Linnaeus, 1758)
  • Thecla major Tutt, 1907
  • Zephyrus betulae (Linnaeus, 1758)
  • Zephyrus melanthea Cabeau, 1922
  • Zephyrus steinbuhleri Hoffmann, 1914
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид досить поширений у Європі (відсутній на півдні Іспанії та Італії, на середземноморських островах та на півночі Скандинавії), на Кавказі та в помірній Азії до Корейського півострова включно. В Україні вид поширений повсюдно за винятком високогір'я Карпат та посушливих районів півдня України. Трапляється в листяних та мішаних лісах, рідколіссі, серед чагарникових рослин, в садах, паркових насадженнях. Західна Україна, крім вищих поясів Карпат, місцями звичайний, ліси, узлісся, чагарники, сади і парки, VII-IX (Канарський, 2007). Розмах крил 30-40 мм. Забарвлення крил коричневе. У самиць на передніх крилах яскрава жовтогаряча пляма, а задні крила з двома помаранчевими плямами біля «хвостиків». У самців плями нечіткі і важко помітні. Нижня сторона крил помаранчева з білими поперечними рисками і чорними точками. Метелики літають від кінця червня до початку жовтня. Легіт березовий розвивається в одному поколінні. Гусінь живиться листям дерев та чагарників. Кормові рослини — глід, береза, тополя, слива, малина, черемха звичайна та інші. Інколи гусінь паразитує у гніздах мурах Lasius niger.
Література
  • Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lycaenidae