Синонім
    
                    - Papilio betulae Linnaeus, 1758
      
                    - Polyommatus betulae (Linnaeus, 1758)
      
                    - Ruralis betulae (Linnaeus, 1758)
      
                    - Thecla major Tutt, 1907
      
                    - Zephyrus betulae (Linnaeus, 1758)
      
                    - Zephyrus melanthea Cabeau, 1922
      
                    - Zephyrus steinbuhleri Hoffmann, 1914
      
                         
    
 
     
        
    Народна назва
        
    Природоохоронний статус
    No status defined
    Цінність виду
    
 
    Примітки
    
                
    Детально
    Вид досить поширений у Європі (відсутній на півдні Іспанії та Італії, на середземноморських островах та на півночі Скандинавії), на Кавказі та в помірній Азії до Корейського півострова включно.
В Україні вид поширений повсюдно за винятком високогір'я Карпат та посушливих районів півдня України. Трапляється в листяних та мішаних лісах, рідколіссі, серед чагарникових рослин, в садах, паркових насадженнях.
Західна Україна, крім вищих поясів Карпат, місцями звичайний, ліси, узлісся, чагарники, сади і парки, VII-IX (Канарський, 2007).
Розмах крил 30-40 мм. Забарвлення крил коричневе. У самиць на передніх крилах яскрава жовтогаряча пляма, а задні крила з двома помаранчевими плямами біля «хвостиків». У самців плями нечіткі і важко помітні. Нижня сторона крил помаранчева з білими поперечними рисками і чорними точками.
Метелики літають від кінця червня до початку жовтня. Легіт березовий розвивається в одному поколінні. Гусінь живиться листям дерев та чагарників. Кормові рослини — глід, береза, тополя, слива, малина, черемха звичайна та інші. Інколи гусінь паразитує у гніздах мурах Lasius niger.   
        
    Література
     
    
                    - Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.