Синонім
- Papilio ilicis Esper, 1779
- Papilio linceus Fabricius, 1787
- Satyrium ilicis (Esper, 1779)
- Strymon ilicis (Esper, 1779)
- Thecla aurea Stauder, 1934
- Thecla auronites Seitz, 1908
- Thecla ilicis (Esper, 1779)
Народна назва
Хвостатка падубова
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений в Європі, Туреччині, Лівані, Ірані, на Кавказі та Південному Уралі, у Західному Сибіру.
В Україні трапляється у лісовій та лісостеповій зонах, на півночі степової зони, у Карпатах.
Західна Україна, крім Карпат, локальний, широколистяні ліси й рідколісся, лісостепові біотопи, VI-VII (Канарський, 2007).
Розмір тіла 13-18 мм, розмах крил 28-35 мм. Верхня сторона крил чорно-коричневого забарвлення з рудою плямою біля хвостика, у самиць велика вохристо-жовта пляма у зовнішній частині переднього крила. Від інших видів хвостюшок відрізняється переривчастою білою постдискальною лінією на нижній стороні заднього крила, 4-6 помаранчевими субмаргінальними плямами і відсутністю синьої плями біля основи короткого хвостика.
Трапляється на узліссях широколистяних лісів та у світлих дубових рідколіссях. Метелики літають у кінці червня і липні. Гусениці зелені з червонуватими волосками. Гусінь живиться бруньками і листочками молодих дубів. Зимують яйця. Мірмекофіли — відмічено підгодовування гусениць мурахами Camponotus aethiops та Crematogaster schmidti. Заляльковується у травні — початку червня на гілках або листі кормової рослини.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.