НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Celastrina argiolus
(Linnaeus, 1758) - Синявець крушиновий
Синонім
- Papilio argiolus Linnaeus, 1758
- Papilio cleobis Sulzer, 1776
- Papilio thersanon Bergstrasser, 1779
- Papilio argyphontes Bergstrasser, 1779
- Papilio argalus Bergstrasse, 1779
- Papilio (Argus) marginatus Retzius, 1783
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Західна Україна, звичайний, ліси, чагарники та лісо-лучні екотони, V-VI, VII-IX(2) (Канарський, 2007). Argiolus — «маленький аргус». Назва дана за подібність з Синявець-плебей аргус. Північна Африка, Європа за винятком Крайньої Півночі, помірний пояс Азії на північний-схід до верхів'я Амуру, Китай, Північна Америка. Широко поширений у Східній Європі. Локально і рідко вид трапляється тільки на півночі Скандинавії. В горах Великого Кавказу населяє висоти до 1500 м н.р.м. В Україні трапляється по всій території. Метелики заселяють лісові галявини і узлісся, рідколісся, зарості чагарників, береги водойм, а також парки, лісосмуги, сади, також трапляється на території міст і інших населених пунктів. На більшій частині свого ареалу на території Східної Європи за рік розвивається два покоління. Метелики другого покоління мають більші розміри і ширше затемнення зовнішньої частини крил у самок. Час льоту метеликів першого покоління відбувається з кінця квітня до початку червня, другого покоління — з початку липня до середини серпня. Метелики переважно літають високо в кронах дерев і знижуються тільки для живлення на квітах. Самки відкладають до 85 яєць поштучно на плодові бруньки і молоде листя, а самки другого покоління — на зав'язь плодів. Стадія яйця триває 3-7 днів. Гусениці, крім листків, можуть живитися бруньками, квітами і дозріваючими плодами, вигризаючи на їхній поверхні боріздки і ямки. Гусениці — поліфаги. Кормові рослини: астрагал, вереск звичайний, таволга, крушина ламка, крушина, дрік, плющ звичайний, жостір проносний, смородина чорна, смородина червона, малина, Rubus sp., Vicia sp., розові (у тому числі яблуня, груша, терен). В Греції розвиток гусениць спостерігався на Paliurus spina-christi. Гусениці є мірмекофілами. Контактують з багатьма видами мурах: Lasius niger, Lasius alienus, Lasius fuliginosus, Camponotus japonicus, Camponotus nearcticus, Formica subsericea, Formica truncorum, Myrmica sp.
Західна Україна, звичайний, ліси, чагарники та лісо-лучні екотони, V-VI, VII-IX(2) (Канарський, 2007). Argiolus — «маленький аргус». Назва дана за подібність з Синявець-плебей аргус. Північна Африка, Європа за винятком Крайньої Півночі, помірний пояс Азії на північний-схід до верхів'я Амуру, Китай, Північна Америка. Широко поширений у Східній Європі. Локально і рідко вид трапляється тільки на півночі Скандинавії. В горах Великого Кавказу населяє висоти до 1500 м н.р.м. В Україні трапляється по всій території. Метелики заселяють лісові галявини і узлісся, рідколісся, зарості чагарників, береги водойм, а також парки, лісосмуги, сади, також трапляється на території міст і інших населених пунктів. На більшій частині свого ареалу на території Східної Європи за рік розвивається два покоління. Метелики другого покоління мають більші розміри і ширше затемнення зовнішньої частини крил у самок. Час льоту метеликів першого покоління відбувається з кінця квітня до початку червня, другого покоління — з початку липня до середини серпня. Метелики переважно літають високо в кронах дерев і знижуються тільки для живлення на квітах. Самки відкладають до 85 яєць поштучно на плодові бруньки і молоде листя, а самки другого покоління — на зав'язь плодів. Стадія яйця триває 3-7 днів. Гусениці, крім листків, можуть живитися бруньками, квітами і дозріваючими плодами, вигризаючи на їхній поверхні боріздки і ямки. Гусениці — поліфаги. Кормові рослини: астрагал, вереск звичайний, таволга, крушина ламка, крушина, дрік, плющ звичайний, жостір проносний, смородина чорна, смородина червона, малина, Rubus sp., Vicia sp., розові (у тому числі яблуня, груша, терен). В Греції розвиток гусениць спостерігався на Paliurus spina-christi. Гусениці є мірмекофілами. Контактують з багатьма видами мурах: Lasius niger, Lasius alienus, Lasius fuliginosus, Camponotus japonicus, Camponotus nearcticus, Formica subsericea, Formica truncorum, Myrmica sp.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lycaenidae
