Синонім
- Papilio teleius Bergsträsser, 1779
- Lycaena caeca Courvoisier, 1914
- Lycaena euphemus (Hübner, 1800)
- Lycaena unicolor Vorbrodt, 1911
- Papilio euphemus Hübner, 1800
- Phengaris teleius (Bergsträsser, 1779)
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений у Центральній і Східній Європі, та в Північній Азії до Японії включно. Є ізольовані локалітети в Іспанії, Франції, країнах Балтії та на Кавказі.
В Україні поширений у лісовій та лісостеповій зонах, місцями на півночі степової зони.
Maculinea teleius (Bergsträsser, 1779) Західна Україна, крім гірських районів Карпат, локальний, болотисті й торфові луки, лучні степи, VII-VIII (Канарський, 2007).
Переднє крило завдовжки від 17 до 21 мм. Основний фон верхнього крила — синій. Край крила темний з білою бахромою. В середині розташовується чорна пляма. У самиць забарвлення сіріше, а краї крил темніші.
Населяє лісові галявини, болота, гірські луки з підвищеною вологістю і наявністю кормової рослини — родовика лікарського (Sanguisorba officinalis). Метелики літають з кінця червня до середини серпня. Самиця відкладає яйця на квітки родовика. Стадія яйця триває 8 днів. До зимівлі гусінь живляться квітками і плодами. Мірмекофільний вид. Після зимівлі гусениці живуть у гніздах мурах Myrmica sabuleti, Myrmica rubra, Myrmica vandeli, Myrmica scabrinodis, де харчуються їхніми личинками. Заляльковуються або в мурашнику, або поруч в землі чи під камінням.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.