Синонім
- Papilio nausithous Bergstrasser, 1779
- Argus erebus (Knoch, 1782)
- Lycaena lucida Geest, 1903
- Lycaena lycaonius Schultz, 1904
- Lycaena minor Frey, 1882
- Maculinea nausithous (Bergsträsser, 1779)
- Papilio arcas Rottemburg, 1775
Народна назва
Синявець тьм'яний
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений у Південній, Центральній та Східній Європі, Кавказі та Закавказзі, у Західному Сибіру.
В Україні вид трапляється локально у лісовій та лісостеповій зоні, в Карпатах.
Maculinea nausithous (Bergsträsser, 1779) Західна Україна, крім гірських районів Карпат, локальний, болотисті й торфові луки, лучні степи, VII-VIII (Канарський, 2007).
Довжина переднього крила 15-19 мм, розмах крил 31-36 мм. Крила самців зверху темно-фіолетово-сині з широкою коричневою облямівкою костального і зовнішнього краю. На димчасто-синьому тлі чітко проглядається чорнувата пляма на дискальній жилці і 3-4 вузьких плями постдискального ряду. Візерунок заднього крила такий же, але плями зазвичай менші.
Верх крил самиць повністю темно-коричневий з ледь помітною плямою на дискальній жилці, іноді зберігається слабке дифузне синє прикореневе запилення. Малюнок низу обох статей подібний, складається з чорних крапок постдискального ряду і вузьких серпоподібних плям на дискальних жилках. Субмаргінальний малюнок скорочений. Всі чорні елементи облямовані білими кільцями. Характерною ознакою є однотонний коричневий фон низ, що відрізняє вид від усіх близьких таксонів.
Метеликів літають з кінця червня до кінця серпня. Розвивається в одному поколінні. Самиця відкладає яйця на квіти кормової рослини. Стадія яйця триває 7-8 днів. Монофаг, кормова рослина гусениць — родовик лікарський (Sanguisorba officinalis). Гусениці харчуються квітками, імітуючи забарвлення суцвіть родовика. Згодом паразитує у гніздах мурах Myrmica rubra, Formica rufa, Myrmica scabrinodis і Myrmica ruginodis. Там же гусінь зимує і заляльковується.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.