НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aglais urticae
(Linnaeus, 1758) - Сонцевик кропив’яний
Синонім
- Papilio urticae Linnaeus, 1758
- Aglais adumbrata Raynor, 1909
- Aglais alba Raynor, 1909
- Aglais angustibalteata Raynor, 1909
- Aglais brunneoviolacea Raynor, 1909
- Vanessa urticae (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Кропив'янка
Кропив'янка
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Західна Україна, звичайний, убіквіст, VI-X, III-V(1-2) (Канарський, 2007). Вид поширений у Європі та помірних широтах Азії. На всій території свого ареалу вид має велику чисельність. Трапляються в різноманітних біотопах, нерідко в окультурених ландшафтах. Розмах крил — від 40 до 53 мм.Зовнішній край крил зубчастий, кожне крило з одним різким виступом. Тло крил цегляно-червоне, із рядом великих чорних плям, які біля переднього краю розділені жовтими проміжками. Біля верхівки переднього крила є біла пляма. По зовнішньому краю крил ряд блакитних напівмісячних плям. Нижня поверхня крил коричнево-бура, впоперек переднього крила йде широка жовтувата смуга. Статевий диморфізм невиразний. Зимують на стадії імаго у різноманітних схованках (в дуплах та під корою дерев, в щілинах, часто в будинках), причому лише самиці, самці ж гинуть восени. Навесні самиці відкладають яйця (близько 200). Гусениці живляться кропивою — звідси й назва метелика, зрідка хмелем. Живуть у своєрідному гнізді, яке роблять, скріплюючи павутиною декілька листків. Перед залялькуванням розповзаються. Імаго вилітають у червні. На півночі України дають одну генерацію на рік, на півдні — дві або три з березня до листопада.
Західна Україна, звичайний, убіквіст, VI-X, III-V(1-2) (Канарський, 2007). Вид поширений у Європі та помірних широтах Азії. На всій території свого ареалу вид має велику чисельність. Трапляються в різноманітних біотопах, нерідко в окультурених ландшафтах. Розмах крил — від 40 до 53 мм.Зовнішній край крил зубчастий, кожне крило з одним різким виступом. Тло крил цегляно-червоне, із рядом великих чорних плям, які біля переднього краю розділені жовтими проміжками. Біля верхівки переднього крила є біла пляма. По зовнішньому краю крил ряд блакитних напівмісячних плям. Нижня поверхня крил коричнево-бура, впоперек переднього крила йде широка жовтувата смуга. Статевий диморфізм невиразний. Зимують на стадії імаго у різноманітних схованках (в дуплах та під корою дерев, в щілинах, часто в будинках), причому лише самиці, самці ж гинуть восени. Навесні самиці відкладають яйця (близько 200). Гусениці живляться кропивою — звідси й назва метелика, зрідка хмелем. Живуть у своєрідному гнізді, яке роблять, скріплюючи павутиною декілька листків. Перед залялькуванням розповзаються. Імаго вилітають у червні. На півночі України дають одну генерацію на рік, на півдні — дві або три з березня до листопада.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae
