НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aglais io
(Linnaeus, 1758) - Сонцевик павичеве око
Синонім
- Papilio io Linnaeus, 1758
- Inachis io (Linnaeus, 1758)
- Vanessa io (Linnaeus, 1758)
- Vanessa jo (Linnaeus, 1758)
- Papilio ioides Ochsenheimer, 1807
Народна назва
Павине око
Павине око
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Вид-запилювач; Декоративний вид
Вид-запилювач; Декоративний вид
Примітки
Детально
Inachis io (Linnaeus, 1758) Західна Україна, звичайний, убіквіст, VI-X, III-V(2-1) (Канарський, 2007). Розповсюджений в помірному та субтропічному поясах Європи, помірному поясі Азії, в тому числі на Японському архіпелазі. В Україні поширений повсюдно. Живе в різноманітних місцях: від скелястих гірських ділянок, степів, лісів до окультурених ландшафтів і населених пунктів. Видову латинську назву метелик отримав на честь Іо — коханки Зевса, жриці Гери. Розмах крил від 45-62 мм. Крила червоно-руді. На передньому крилі зверху велике темно-іржаве округле поле, оточене нечіткими жовтими, білими і голубими штрихами, а на задньому зверху є велика кругла сіро-голуба пляма, облямована білуватим кільцем — «павичі вічка». Нижня поверхня крил майже однобарвна, коричнево-бура, темна. Статевий диморфізм невиразний. Метелики з'являються в кінці червня, літають до пізньої осені, зимують. На півдні за літо розвивається два покоління. Зимує в підвалах, печерах на стадії імаго, тому трапляється вже рано навесні, коли виходить зі схованок для відкладки яєць. Самка може відкладати до 500 яєць за одну кладку. Яйця відкладаються на зворотний бік листя купками по 100-300 штук. Колір яєць світло-зелений. Гусениці чорного кольору з дрібними білими цятками. Лялечка сіро-зеленого або коричневого кольору. Гусениці живляться кропивою та хмелем, зрідка трапляються на малині. Гусениці іноді утворюють колонії до декількох десятків особин, що мешкають у спільному коконі з павутиння. Імаго живляться нектаром багатьох видів рослин, в першу чергу метелики віддають перевагу квіткам бодяка, чабрецю, а також живляться соком, що витікає з дерев або фруктів.
Inachis io (Linnaeus, 1758) Західна Україна, звичайний, убіквіст, VI-X, III-V(2-1) (Канарський, 2007). Розповсюджений в помірному та субтропічному поясах Європи, помірному поясі Азії, в тому числі на Японському архіпелазі. В Україні поширений повсюдно. Живе в різноманітних місцях: від скелястих гірських ділянок, степів, лісів до окультурених ландшафтів і населених пунктів. Видову латинську назву метелик отримав на честь Іо — коханки Зевса, жриці Гери. Розмах крил від 45-62 мм. Крила червоно-руді. На передньому крилі зверху велике темно-іржаве округле поле, оточене нечіткими жовтими, білими і голубими штрихами, а на задньому зверху є велика кругла сіро-голуба пляма, облямована білуватим кільцем — «павичі вічка». Нижня поверхня крил майже однобарвна, коричнево-бура, темна. Статевий диморфізм невиразний. Метелики з'являються в кінці червня, літають до пізньої осені, зимують. На півдні за літо розвивається два покоління. Зимує в підвалах, печерах на стадії імаго, тому трапляється вже рано навесні, коли виходить зі схованок для відкладки яєць. Самка може відкладати до 500 яєць за одну кладку. Яйця відкладаються на зворотний бік листя купками по 100-300 штук. Колір яєць світло-зелений. Гусениці чорного кольору з дрібними білими цятками. Лялечка сіро-зеленого або коричневого кольору. Гусениці живляться кропивою та хмелем, зрідка трапляються на малині. Гусениці іноді утворюють колонії до декількох десятків особин, що мешкають у спільному коконі з павутиння. Імаго живляться нектаром багатьох видів рослин, в першу чергу метелики віддають перевагу квіткам бодяка, чабрецю, а також живляться соком, що витікає з дерев або фруктів.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae
