НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Euphydryas maturna
(Linnaeus, 1758) - Рябець Матурна
Синонім
- Papilio maturna Linnaeus, 1758
- Hypodryas maturna (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Рябець великий
Рябець великий
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: DD
IUCN: DD
Цінність виду
Примітки
Включений до Червоної книги Білорусі (2004). Охороняється в Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Вид зник в Бельгії і Люксембурзі і знаходиться на межі зникнення в Польщі, Німеччині, Чехії, Франції, Швеції, Австрії.
Включений до Червоної книги Білорусі (2004). Охороняється в Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Вид зник в Бельгії і Люксембурзі і знаходиться на межі зникнення в Польщі, Німеччині, Чехії, Франції, Швеції, Австрії.
Детально
Австрія, Бельгія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Казахстан, Литва, Люксембург, Чорногорія, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Швеція. Вид локально поширений у помірній Європі та Північній Азії від Франції до північного сходу Китаю. В Україні вид трапляється у лісовій та лісостеповій зонах. Досить звичайний вид на Закарпатті та Прикарпатті. На півночі країни поширений локально, у центральних та східних областях рідкісний або зник. Полісся, Передкарпаття, Закарпаття, дуже локальний, долинні та заплавні широколистяні ліси, узлісся й галявини, V-VI (Канарський, 2007). Довжина переднього крила самців — 21-23 мм, у самиць — 23-27 мм. Розмах крил 35-42 мм. Крила бурі з широкою червоно-коричневою смугою вздовж зовнішнього краю і з темними жилками. У базальній частині крил декілька жовтих і червоно-коричневих півмісяців, на задньому крилі вони жовтуваті. Нижня сторона крил помаранчева з поперечними темними лініями і двома-трьома рядами білуватих плям. Гусениці чорні, з жовтими плямами на спині і боках, що утворюють широкі поздовжні смуги. Метелики літають у червні. Їх можна спостерігати на лісових галявинах та узліссях змішаних лісів, вздовж доріг, болотистих луках. Самиці відкладають по 30-40 яєць на листя кормових рослин. Всього за сезон розмноження самиця відкладає до 200 яєць. Гусінь першого віку тримається групами. Зимує гусінь третього покоління у плетиві листя кормових рослин. До зимівлі гусениці харчуються на чагарниках і підросту ясена, тополь, осик та верб, а після зимівлі переходять на різні види трав'янистих рослин. Кормові рослини гусениць є ясен, бирючина, подорожник, осика, тополя, верба, скабіоза, комонник лучний, вероніка, калина звичайна, фіалка.
Австрія, Бельгія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Казахстан, Литва, Люксембург, Чорногорія, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Швеція. Вид локально поширений у помірній Європі та Північній Азії від Франції до північного сходу Китаю. В Україні вид трапляється у лісовій та лісостеповій зонах. Досить звичайний вид на Закарпатті та Прикарпатті. На півночі країни поширений локально, у центральних та східних областях рідкісний або зник. Полісся, Передкарпаття, Закарпаття, дуже локальний, долинні та заплавні широколистяні ліси, узлісся й галявини, V-VI (Канарський, 2007). Довжина переднього крила самців — 21-23 мм, у самиць — 23-27 мм. Розмах крил 35-42 мм. Крила бурі з широкою червоно-коричневою смугою вздовж зовнішнього краю і з темними жилками. У базальній частині крил декілька жовтих і червоно-коричневих півмісяців, на задньому крилі вони жовтуваті. Нижня сторона крил помаранчева з поперечними темними лініями і двома-трьома рядами білуватих плям. Гусениці чорні, з жовтими плямами на спині і боках, що утворюють широкі поздовжні смуги. Метелики літають у червні. Їх можна спостерігати на лісових галявинах та узліссях змішаних лісів, вздовж доріг, болотистих луках. Самиці відкладають по 30-40 яєць на листя кормових рослин. Всього за сезон розмноження самиця відкладає до 200 яєць. Гусінь першого віку тримається групами. Зимує гусінь третього покоління у плетиві листя кормових рослин. До зимівлі гусениці харчуються на чагарниках і підросту ясена, тополь, осик та верб, а після зимівлі переходять на різні види трав'янистих рослин. Кормові рослини гусениць є ясен, бирючина, подорожник, осика, тополя, верба, скабіоза, комонник лучний, вероніка, калина звичайна, фіалка.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae
