НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anthus spinoletta
(Linnaeus, 1758) - Щеврик гірський
Синонім
- Alauda spinoletta Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
Зустрічається головним чином у горах південної Європи та помірної південної Азії до Китаю. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий вид. Ареал виду дуже широкий та складається з окремих відділених одне від одних поселень та підвидів. Щеврик гірський трапляється на теренах з прохолодним кліматом та горах Північної півкулі, зокрема в Європі, Непалі, Індії, Пакистані, Африці та Північній Америці. Зимує в Північній Африці, Південній Азії, Ґватемалі, Ель-Сальвадорі та Мексиці. На території України гніздиться в Карпатах; взимку трапляється в Кримських горах. У межах виду виділяють декілька підвидів. Проте станнім часом два з них дослідники виділяють у різні види: Anthus petrosus та Anthus rubescens (останній поширений в Північній Америці). Чисельність в Європі оцінена в 640 тис. — 2 млн пар, в Україні — 20-60 тис. пар. Чисельність є стабільною.[4]. Європейська популяція складає 5-24% від загальної чисельності виду. Гірський щеврик зустрічається у двох відмінних умовах існування. Гірський підвид населяє зону криволісся тундри та прилеглих до них високогірних луків. Любить наявність гірських струмків, що протікають через скелясті ділянки. Інший підвид населяє скелясті морські узбережжя. У горах їх межа існування простягається до самої зони вічних снігів. В Українських Карпатах віддає перевагу альпійським лукам та полонинам у смузі криволісся, взимку часом тримається на рівнинах поблизу прісних водойм. Гніздо щеврик гірський влаштовує на крутих схилах, або ж в ямці, добре прихованій рослинністю. Гніздо являє собою доволі масивну споруду, воно значно більше, ніж у лісового щеврика. Гніздо будує самка, використовуючи рослинність довкола. Протягом року дві кладки. Відкладання яєць відбувається в квітні та травні. Кладка містіть 4-5 яєць, які самка насиджує 15-16 днів. Розмыри яэць: 21,3x15,6 мм. Колір яєць сіруватий, сірувато-зелений із інтенсивними чорними плямами, особливо рясними біля тупого кінця. Годують пташенят і самець, і самка найчисленнішими членистоногими, яких легко впіймати поряд з гніздом. Живиться переважно комахами та їх личинками, як також і рослинною іжею. Їжу збирає з землі чи низькорослої рослинності, іноді може шукати поживу на берегах водойм, які час від часу покриваються водою. Іноді ловить комах на льоту, наприклад злітаючи з присади.
Зустрічається головним чином у горах південної Європи та помірної південної Азії до Китаю. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий вид. Ареал виду дуже широкий та складається з окремих відділених одне від одних поселень та підвидів. Щеврик гірський трапляється на теренах з прохолодним кліматом та горах Північної півкулі, зокрема в Європі, Непалі, Індії, Пакистані, Африці та Північній Америці. Зимує в Північній Африці, Південній Азії, Ґватемалі, Ель-Сальвадорі та Мексиці. На території України гніздиться в Карпатах; взимку трапляється в Кримських горах. У межах виду виділяють декілька підвидів. Проте станнім часом два з них дослідники виділяють у різні види: Anthus petrosus та Anthus rubescens (останній поширений в Північній Америці). Чисельність в Європі оцінена в 640 тис. — 2 млн пар, в Україні — 20-60 тис. пар. Чисельність є стабільною.[4]. Європейська популяція складає 5-24% від загальної чисельності виду. Гірський щеврик зустрічається у двох відмінних умовах існування. Гірський підвид населяє зону криволісся тундри та прилеглих до них високогірних луків. Любить наявність гірських струмків, що протікають через скелясті ділянки. Інший підвид населяє скелясті морські узбережжя. У горах їх межа існування простягається до самої зони вічних снігів. В Українських Карпатах віддає перевагу альпійським лукам та полонинам у смузі криволісся, взимку часом тримається на рівнинах поблизу прісних водойм. Гніздо щеврик гірський влаштовує на крутих схилах, або ж в ямці, добре прихованій рослинністю. Гніздо являє собою доволі масивну споруду, воно значно більше, ніж у лісового щеврика. Гніздо будує самка, використовуючи рослинність довкола. Протягом року дві кладки. Відкладання яєць відбувається в квітні та травні. Кладка містіть 4-5 яєць, які самка насиджує 15-16 днів. Розмыри яэць: 21,3x15,6 мм. Колір яєць сіруватий, сірувато-зелений із інтенсивними чорними плямами, особливо рясними біля тупого кінця. Годують пташенят і самець, і самка найчисленнішими членистоногими, яких легко впіймати поряд з гніздом. Живиться переважно комахами та їх личинками, як також і рослинною іжею. Їжу збирає з землі чи низькорослої рослинності, іноді може шукати поживу на берегах водойм, які час від часу покриваються водою. Іноді ловить комах на льоту, наприклад злітаючи з присади.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Motacillidae
