НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Boloria selene
(Denis & Schiffermüller, 1775) - Перламутрівка Селена
Синонім
- Papilio selene Denis & Schiffermüller, 1775
- Argynnis euphrasia Lewin, 1795
- Argynnis gerda Schultz, 1908
- Argynnis selene (Denis & Schiffermüller) 1775
- Boloria hela Staudinger, 1861
- Clossiana selene (Denis & Schiffermüller, 1775)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений у помірних Європі, Азії та Північній Америці. В Україні досить поширений на півночі країни, на південь стає локальним і повністю відсутній у степовій зоні і Криму. Західна Україна, звичайний, вологі узлісся, галявини і луки, торфові болота, V-VI, VII-VIII(2) (Канарський, 2007). Довжина переднього крила 18-20 мм. Верхня сторона крил яскраво-коричнева з характерним чорним малюнком. Малюнок може сильно варіювати, іноді можуть траплятися темні екземпляри з розширеним візерунком малюнка на верхній стороні крил, коричневе забарвлення при цьому зберігається лише по краях крил. Світло-жовта перев'язь на нижньому боці задніх крил зазвичай з трьома срібними плямами. Попереду серединної перев'язки знаходиться ряд чорних крапок. Гусениця темно-червоно-коричнева з білими крапками, згрупованими в смужку на спині. Лялечка жовто-коричнева з чорними плямами. Населяє заливні, вологі луки, болотисті місця, узлісся і лісові дороги, чагарники і розріджені ліси. Розмножується у 2 покоління: кінець травня — початок липня і кінець липня — середина вересня (Центральна Європа). На півночі ареалу і в горах — 1 покоління з червня по серпень. Кормовими рослина для гусені є фіалка собача, фіалка болотна, суниця, лохина. Зимує гусінь.
Вид поширений у помірних Європі, Азії та Північній Америці. В Україні досить поширений на півночі країни, на південь стає локальним і повністю відсутній у степовій зоні і Криму. Західна Україна, звичайний, вологі узлісся, галявини і луки, торфові болота, V-VI, VII-VIII(2) (Канарський, 2007). Довжина переднього крила 18-20 мм. Верхня сторона крил яскраво-коричнева з характерним чорним малюнком. Малюнок може сильно варіювати, іноді можуть траплятися темні екземпляри з розширеним візерунком малюнка на верхній стороні крил, коричневе забарвлення при цьому зберігається лише по краях крил. Світло-жовта перев'язь на нижньому боці задніх крил зазвичай з трьома срібними плямами. Попереду серединної перев'язки знаходиться ряд чорних крапок. Гусениця темно-червоно-коричнева з білими крапками, згрупованими в смужку на спині. Лялечка жовто-коричнева з чорними плямами. Населяє заливні, вологі луки, болотисті місця, узлісся і лісові дороги, чагарники і розріджені ліси. Розмножується у 2 покоління: кінець травня — початок липня і кінець липня — середина вересня (Центральна Європа). На півночі ареалу і в горах — 1 покоління з червня по серпень. Кормовими рослина для гусені є фіалка собача, фіалка болотна, суниця, лохина. Зимує гусінь.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae
