Синонім
- Papilio maera Linnaeus, 1758
- Papilio hiera Fabricius, 1777
- Pararge monotonia Schneider, 1885
- Satyrus maera (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений в Європі та Західній Європі від Іспанії та Франції до Гімалаїв та Уральських гір. Є також популяція у Марокко. В Україні поширений на всій території, у степовій зоні та Криму є рідкісним та локальним.
Західна Україна, локальний, мішані та хвойні ліси і їх екотони, скельні відслонення, VI-VII (Канарський, 2007).
У самця довжина переднього крила 23-28 мм. Переднє крило зверху буро-коричневе, з великою вічкастою плямою на вохристо-коричневому полі біля вершини; іноді поруч з цією плямою розташовуються один — два додаткових вічка. Андроконіальне поле клиноподібне, добре помітне. Між андроконіальним полем і зовнішнім краєм розташовуються декілька розмитих іржаво-коричневих плям. Заднє крило зверху коричнево-буре, з двома — трьома вічкастими плямами. На нижній поверхні переднього крила вічкста пляма облямована вохристо-жовтим полем, нижня поверхня заднього крила сіро-коричнева, з тонким малюнком і рядом вічкастих плям, оточених тонкими концентричними кільцями. У самиці довжина переднього крила 23-30 мм. Переднє крило має округлі, більш плавні, ніж у самця, обриси. Вічкаста пляма переднього крила зверху розташовується на великому вохристо-помаранчевому полі. Нижня поверхня переднього крила з великою вохристо-помаранчевою областю, заднього крила — як у самця, вічкасті плями контрастніші, майже завжди утворюють повний ряд.
Метелики літають в червні — липні і в серпні — вересні. Розвивається два — три покоління. Яйця відкладає по 2-3 штук на листя кормових рослин. Гусениці живляться різноманітними злаками: костриця, тонконіг, грястиця, лепешняк, ячмінь. Зимує гусениця. Лялечка утворюється в кінці травня — червні, підвішується на стеблах трави низько над землею або на каменях. Лялечка самця жовтувато-зелена, самки — темно-зелена.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.