НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lasiommata megera
(Linnaeus, 1767) - Осадець Меґера
Синонім
- Papilio megera Linnaeus, 1767
- Dira megera (Linnaeus, 1767)
- Pararge megaera (Linnaeus, 1767)
- Satyrus maegera (Linnaeus, 1767)
- Satyrus megaera (Linnaeus, 1767)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений у Європі, Північній Африці, Західній та Середній Азії від Ірландії до Західного Китаю. В Україні трапляється у лісостеповій та степовій зоні, у Карпатах та Закарпатті, Південному березі Криму. Західна Україна, місцями звичайний, луки, степи, скельні відслонення, V-X(2-3) (Канарський, 2007). Довжина переднього крила 21-23 мм. У самця переднє крило оранжево-жовте, з тонким малюнком, що складається з коричневої крайової смуги і вузьких темно-коричневих штрихів. Біля вершини переднього крила розташовано контрастне чорне вічко з білим центром; іноді поруч з ним, ближче до вершини, є дуже дрібне додаткове вічко. Заднє крило зверху темне біля основи, з двома жовто-помаранчевими перев'язами, які розділені вузької коричневою смугою; по зовнішньої перев'язі розташовується ряд з трьох — чотирьох вічкастих плям з білим центром. Нижня поверхня переднього крила вохристо-помаранчева або вохристо-жовта, з чорною вічкастою плямою біля вершини, світло-коричневою перев'яззю біля краю і чотирма коричневими штрихами, що перетинають центральну клітинку. У самиці малюнок подібний, але без андроконіального поля на передньому крилі. Нижня поверхня заднього крила з більш строкатим малюнком і вужчими вічками. Метелики трапляються на відкритих ландшафтах, луках, полях, галявинах, у рідколіссях, на узбіччях доріг. Літають з квітня по вересень. У рік буває 2-3 покоління. Самиці відкладають яйця по одному на стебла або листя злаків. Яйця розвивається 10 днів. Зимує гусениця. Заляльковується поблизу від поверхні ґрунту на стеблах рослин.
Вид поширений у Європі, Північній Африці, Західній та Середній Азії від Ірландії до Західного Китаю. В Україні трапляється у лісостеповій та степовій зоні, у Карпатах та Закарпатті, Південному березі Криму. Західна Україна, місцями звичайний, луки, степи, скельні відслонення, V-X(2-3) (Канарський, 2007). Довжина переднього крила 21-23 мм. У самця переднє крило оранжево-жовте, з тонким малюнком, що складається з коричневої крайової смуги і вузьких темно-коричневих штрихів. Біля вершини переднього крила розташовано контрастне чорне вічко з білим центром; іноді поруч з ним, ближче до вершини, є дуже дрібне додаткове вічко. Заднє крило зверху темне біля основи, з двома жовто-помаранчевими перев'язами, які розділені вузької коричневою смугою; по зовнішньої перев'язі розташовується ряд з трьох — чотирьох вічкастих плям з білим центром. Нижня поверхня переднього крила вохристо-помаранчева або вохристо-жовта, з чорною вічкастою плямою біля вершини, світло-коричневою перев'яззю біля краю і чотирма коричневими штрихами, що перетинають центральну клітинку. У самиці малюнок подібний, але без андроконіального поля на передньому крилі. Нижня поверхня заднього крила з більш строкатим малюнком і вужчими вічками. Метелики трапляються на відкритих ландшафтах, луках, полях, галявинах, у рідколіссях, на узбіччях доріг. Літають з квітня по вересень. У рік буває 2-3 покоління. Самиці відкладають яйця по одному на стебла або листя злаків. Яйця розвивається 10 днів. Зимує гусениця. Заляльковується поблизу від поверхні ґрунту на стеблах рослин.
Література
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Nymphalidae
