Синонім
- Papilio jurtina Linnaeus, 1758
- Epinephele splendida White, 1872
- Maniola hispulla Esper, 1805
- Maniola illustris Jachontov, 1895
- Papilio hispulla Esper, 1805
- Papilio janira Linnaeus, 1758
Народна назва
Волове око, Очняк трав’яний
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений в Європі (крім півночі Фенноскандії), Північній Африці (включаючи Канарські острови) і Західній Азії (Мала Азія, Іран, Ірак).
Західна Україна, звичайний, галявини, узлісся, луки різних типів, VI-VIII (Канарський, 2007).
Розмах крил метеликів становить від 40 до 48 мм. У самців верхня сторона крил темно-коричнева. В основі верхніх крил розташована темна пляма. Є широка крайова перев'язь помаранчевого кольору. У самиць також темно-коричневе забарвлення верхньої сторони крил, проте, на верхніх крилах у них є подовжені, добре виражені помаранчеві плями, що покривають всю середину крила. У них також є вічко на кінці крила, яке значно більше, ніж у самців. Нижня сторона крил забарвлена однаково в обох статей. Гусениці завдовжки приблизно 25 мм. Забарвлення світло-зелене. Уздовж спини з боків нижче дихальця проходить тонка світла лінія. По всьому тілу розташовані довгі, білі, вигнуті на кінці волоски.
Метелики літають з початку червня до початку вересня. Трапляються на узліссях, луках та околицях боліт. Самиці відкладають конічні, ребристі, з плоскою вершиною яйця по одному на землю або на опале листя. Гусениці живляться злаковими травами.
Література
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.