Синонім
- Cyprinus barbus Linnaeus, 1758
Народна назва
Вусач звичайний, Марена
Природоохоронний статус
EUHD (V); RDBUkr: Вразливі; RDBUkrCarp: NT
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з понад 340 видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Раніше в Україні вид розглядався в ранзі підвиду Марена європейська — B. barbus barbus (Linnaeus, 1758). Видовий статус потребує уточнень.
Зх., Центральна і, частково, Сх. Європа від Англії до бас. Дністра включно і на пн. від Піренеїв і Альп до бас. Пн. і Балтійського морів. В Україні зустрічається в бас. Дунаю (пониззя, бас. Тиси, Пруту і Сірету), Дністра та Вісли. У Карпатах – звичайний вид.
Чисельність невідома, з 80-х pр. ХХ ст. став рідко траплятися в уловах.
Прісноводна зграйна річкова донна риба чистих, руслових частин річок. Тримається на ділянках з кам’янистим або іншим щільним ґрунтом. Самці досягають статевої зрілості у віці 3–4 років, зрідка в 2 роки, при довжині і масі тіла 14–16 см і 45 г і більше, самки відповідно в 4–5 років при 20–22 см і понад 115 г. Розмноження триває з кінця квітня до кінця червня, інколи й у серпні. Плодючість до 95–155 тис. ікринок. Нерест порційний, відбувається в притоках або на мілководних ділянках головного русла, на кам’янистих або піщаних перекатах. Ікра слабко клейка. Початок нересту вібувається при температурі води 10–12°С, розпал при 15–16°С і закінчення при 21–22°С. Личинки і молодь живляться дрібними формами фіто- і зоопланктону та бентосу, дорослі риби споживають виключно мешканців дна, зокрема личинок комах,
молюсків, червів і т. п., а також ікру, молодь і дрібних риб, водорості і вищу рослинність.
Література
- Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2004. – Т.19. – С. 15-28.
View source