НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Sturnus roseus
(Linnaeus, 1758) - Шпак рожевий
Синонім
- Turdus roseus Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); RDBUkr: Рідкісні
Be (II); RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 14–16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Гніздовий ареал виду охоплює Пд.-сх. Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні гніздиться переважно в пд. обл., але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть пн. обл. країни. Чисельність значно коливається. Європейська популяція нараховує 58–210 тис. пар і складає 25–49% світової популяції виду. В Україні чисельність також нестабільна. На г. Опук в 1950 р. гніздилося 0.75–1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983–1999 р. — від 150 до 4–5 тис. пар. На Тарханкутському п–ві у 1995–1996 рр. гніздилося близько 1–1,6 тис. пар, на фермах — більше 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400–500), Миколаївській (200 пар) обл. У 1991–2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській обл. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу. Перелітний птах. Перебування виду в країні має інвазійний характер. З місць зимівлі прилітає на початку травня. Оселяється переважно у скелясто–степових біотопах на кам’яних осипах та вапнякових урвищах. Моногам. Гніздиться щільними колоніями, у вапнякових скелях, осипах, під стріхами будівель. Кладка (травень–червень) з 4–6 яєць. Пташенята з’являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні–серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні–серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо. Охороняється у Опукському, Казантипському ПЗ.
Один з 14–16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Гніздовий ареал виду охоплює Пд.-сх. Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні гніздиться переважно в пд. обл., але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть пн. обл. країни. Чисельність значно коливається. Європейська популяція нараховує 58–210 тис. пар і складає 25–49% світової популяції виду. В Україні чисельність також нестабільна. На г. Опук в 1950 р. гніздилося 0.75–1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983–1999 р. — від 150 до 4–5 тис. пар. На Тарханкутському п–ві у 1995–1996 рр. гніздилося близько 1–1,6 тис. пар, на фермах — більше 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400–500), Миколаївській (200 пар) обл. У 1991–2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській обл. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу. Перелітний птах. Перебування виду в країні має інвазійний характер. З місць зимівлі прилітає на початку травня. Оселяється переважно у скелясто–степових біотопах на кам’яних осипах та вапнякових урвищах. Моногам. Гніздиться щільними колоніями, у вапнякових скелях, осипах, під стріхами будівель. Кладка (травень–червень) з 4–6 яєць. Пташенята з’являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні–серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні–серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо. Охороняється у Опукському, Казантипському ПЗ.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шевцов А.О., Вавлін Д.В., Ващенко В.А. Перше спостереження рожевого шпака на Кіровоградщині // Беркут. – 1997. – Т.6, вип.1-2. – С.46.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Sturnidae
