НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Panolis flammea
(Denis & Schiffermüller, 1775) - Совка соснова
Синонім
- Noctua flammea Denis & Schiffermüller, 1775
Народна назва
Паноліс флямеа
Паноліс флямеа
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Українські Карпати (Геряк, 2013). Україна: Донбас (Геряк, Дем’яненко, Коновалов, Мартинов Вч.В., 2015). Гусениця жовто-зелена з чорними і білими смугами. Живиться переважно сосною, але інколи іншими породами, переважно хвойними, і є серьйозним шкідником лісу. Зимує лялечка в павутинному коконі в лісовій підстилці й у верхньому шарі ґрунту на глибині 10-20 см. Літ починається рано навесні — з кінця березня — і триває до кінця травня. Метелики літають і спарюються вечорами й уночі в кронах дерев. Самки відкладають яйця, частіше на нижній бік хвоїнки, ланцюжком по 4-8, максимально — до 25 яєць. Плодючість — 300 яєць. Відроджені через 15-20 діб гусениці повністю або частково з'їдають оболонки яєць і деякий час знаходяться біля яйцекладки. Під час струшування гілок падають на ґрунт або повисають на павутинках. Насамперед гусениці об'їдають хвою травневих пагонів, часто обкільцьовують кору пагонів останніх двох років, що спричинює припинення росту. Нерідко гусениці вгризаються всередину пагона, що призводить до його в'янення і засихання. Гусениця старших віків поїдають стару хвою, об'їдаючи її до коротких недогризків. Якщо хвоя об'їдена до закладання бруньок, дерево може загинути. За 30-40 діб розвитку одна гусениця з'їдає 170–200 хвоїнок, або 5-7 г соснової хвої. Проходить 5 стадій розвитку. Наприкінці червня, завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, заляльковуються серед підстилки або в ґрунті і залишаються до весни наступного року. Генерація однорічна.
Українські Карпати (Геряк, 2013). Україна: Донбас (Геряк, Дем’яненко, Коновалов, Мартинов Вч.В., 2015). Гусениця жовто-зелена з чорними і білими смугами. Живиться переважно сосною, але інколи іншими породами, переважно хвойними, і є серьйозним шкідником лісу. Зимує лялечка в павутинному коконі в лісовій підстилці й у верхньому шарі ґрунту на глибині 10-20 см. Літ починається рано навесні — з кінця березня — і триває до кінця травня. Метелики літають і спарюються вечорами й уночі в кронах дерев. Самки відкладають яйця, частіше на нижній бік хвоїнки, ланцюжком по 4-8, максимально — до 25 яєць. Плодючість — 300 яєць. Відроджені через 15-20 діб гусениці повністю або частково з'їдають оболонки яєць і деякий час знаходяться біля яйцекладки. Під час струшування гілок падають на ґрунт або повисають на павутинках. Насамперед гусениці об'їдають хвою травневих пагонів, часто обкільцьовують кору пагонів останніх двох років, що спричинює припинення росту. Нерідко гусениці вгризаються всередину пагона, що призводить до його в'янення і засихання. Гусениця старших віків поїдають стару хвою, об'їдаючи її до коротких недогризків. Якщо хвоя об'їдена до закладання бруньок, дерево може загинути. За 30-40 діб розвитку одна гусениця з'їдає 170–200 хвоїнок, або 5-7 г соснової хвої. Проходить 5 стадій розвитку. Наприкінці червня, завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, заляльковуються серед підстилки або в ґрунті і залишаються до весни наступного року. Генерація однорічна.
Література
- Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Noctuidae
