НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Corvus cornix
Linnaeus, 1758 - Ворона сіра
Синонім
- Corvus corone cornix Linnaeus, 1758
Народна назва
Ґава
Ґава
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Широко розповсюджена в Центральній і Східній Європі, Азії і Єгипті, Західному Сибіру та на Близькому Сході. У Європі її ареал простягається із заходу на схід від Данії, Східної Німеччини, Чехії та Австрії. Сірі ворони водяться також в Ірландії, Шотландії, на Скандинавському півострові, а також на південь від Альп. Типове життєве середовище — це, головним чином, відкрита сільська місцевість, узлісся та міські парки, міста та приміські зони. Сіра ворона звичайна на всій території України. Їжа ворон дуже різноманітна: це рослинність (як насіння, так й самі рослини), комахи, пташенята інших птахів та їхні яйця, ящірки, дрібні гризуни, інші дрібні тварини; також ґава не гребує харчовими рештками, залишеними людьми. У гніздовий сезон, птахи знаходять собі пару та займають домашні ділянки. Гніздо сіра ворона будує на початку квітня. Вороняче гніздо є чашовидною побудовою, зазвичай розташоване в розвилці товстих гілок у кроні високих дерев, зкладене з дрібних гілочок і прутиків, стебел очерету, скріплених глиною та дерном. Зсередини гніздо ґава вистилає пір'ям, травою або вовною. Біля гнізда поводиться обережно і непомітно. Після обов'язкового ритуалу залицяння та парування, самиця відкладає 4-6 яєць блідо-зеленого або блакитнуватого забарвлення з бурими або сірими крапинками. Кладку насиджує тільки самиця, самець годує її в період насиджування. Через 30 днів вилуплюються пташенята, годують їх обоє батьків. Пташенята весь перший місяць сидять у гнізді, харчуючись тим, що принесуть батьки. Залишивши гніздо у віці 4-5 тижнів, молодь ще деякий час тримається біля батьків, вимагаючи їжу. Як правило, молоді птахи починають розмножуватись тільки у віці 4 років, хоча статево зрілими стають уже в 2 роки. Міжнародна група вчених вирішила загадку видоутворення у сірих і чорних ворон.[2] Практично всі генетичні відмінності виявилися сконцентровані в невеликій частині однієї з хромосом, яка свого часу зазнала інверсії, тому при схрещуванні вона не рекомбінує з гомологічними ділянками близькоспоріднених видів. На інвертованій ділянці зібрані гени забарвлення оперення тулуба, гени зорового сприйняття і гени гормональної регуляції поведінки — цього виявилося достатньо для формування та підтримки видової індивідуальності.
Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Широко розповсюджена в Центральній і Східній Європі, Азії і Єгипті, Західному Сибіру та на Близькому Сході. У Європі її ареал простягається із заходу на схід від Данії, Східної Німеччини, Чехії та Австрії. Сірі ворони водяться також в Ірландії, Шотландії, на Скандинавському півострові, а також на південь від Альп. Типове життєве середовище — це, головним чином, відкрита сільська місцевість, узлісся та міські парки, міста та приміські зони. Сіра ворона звичайна на всій території України. Їжа ворон дуже різноманітна: це рослинність (як насіння, так й самі рослини), комахи, пташенята інших птахів та їхні яйця, ящірки, дрібні гризуни, інші дрібні тварини; також ґава не гребує харчовими рештками, залишеними людьми. У гніздовий сезон, птахи знаходять собі пару та займають домашні ділянки. Гніздо сіра ворона будує на початку квітня. Вороняче гніздо є чашовидною побудовою, зазвичай розташоване в розвилці товстих гілок у кроні високих дерев, зкладене з дрібних гілочок і прутиків, стебел очерету, скріплених глиною та дерном. Зсередини гніздо ґава вистилає пір'ям, травою або вовною. Біля гнізда поводиться обережно і непомітно. Після обов'язкового ритуалу залицяння та парування, самиця відкладає 4-6 яєць блідо-зеленого або блакитнуватого забарвлення з бурими або сірими крапинками. Кладку насиджує тільки самиця, самець годує її в період насиджування. Через 30 днів вилуплюються пташенята, годують їх обоє батьків. Пташенята весь перший місяць сидять у гнізді, харчуючись тим, що принесуть батьки. Залишивши гніздо у віці 4-5 тижнів, молодь ще деякий час тримається біля батьків, вимагаючи їжу. Як правило, молоді птахи починають розмножуватись тільки у віці 4 років, хоча статево зрілими стають уже в 2 роки. Міжнародна група вчених вирішила загадку видоутворення у сірих і чорних ворон.[2] Практично всі генетичні відмінності виявилися сконцентровані в невеликій частині однієї з хромосом, яка свого часу зазнала інверсії, тому при схрещуванні вона не рекомбінує з гомологічними ділянками близькоспоріднених видів. На інвертованій ділянці зібрані гени забарвлення оперення тулуба, гени зорового сприйняття і гени гормональної регуляції поведінки — цього виявилося достатньо для формування та підтримки видової індивідуальності.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Corvidae
