НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Acrocephalus arundinaceus
(Linnaeus, 1758) - Очеретянка велика
Синонім
- Turdus arundinaceus Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II)
Be (II); Bo (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
Велика очеретянка поширена майже у всій Європі, в Західному Сибіру, в Середній Азії і на Далекому Сході. Це перелітний птах. В Євразії живе з квітня по вересень. В середині вересня відлітає на зимівлю до Тропічної або Південної Африки. Гніздиться велика очеретянка колоніями, незначними біля північних кордонів ареалу і чисельними — на півдні. Найчастіше гніздиться в очереті, рідше — на вербах, прибережних кущах, тополях чи інших густих деревах. Гніздо будує самка, самець лише супроводжує її в польоті за будівельними матеріалами. У очереті гніздо знаходиться за 60-120 см від води, міцно закріплене між кількома стеблами — так, щоб не могло ні опуститися вниз під тягарем пташенят, ні піднятися вгору під час повені. Гніздо має вигляд товстостінного кошика. Його зовнішній діаметр — 10-12 см, висота — 20-30 см. Будівництво триває 8-10 днів. Самка використовує листя і стеблини різних прибережних рослин, рослинний пух, павутиння, інколи — обривки ниток, вірьовок і навіть шматків волосіні вудки. Всі ці матеріали самка щільно переплітає одне з іншими і зі стеблами, що підтримують гніздо. Дно кубла вистилає сухим дрібним листям, тоненькими стеблинками, корінцями, інколи — пташиними пір'їнками. Кладка складається з 3-6 зеленувато-бурих яєць, які самка відкладає у другій половині травня. Розміри яєць — 21-25 на 15-16,5 мм. Через 2 тижні з'являються пташенята. На 11-12-й день життя вони вже не уміщаються в гнізді і вимушені сидіти на краю кубла. Ще через день-два — починають вивчати найближчі очеретяні чагарники. А приблизно через 3 тижні після появи на світ — лишають гніздо. Великі очеретянки дуже рухливі, майже завжди дозволяють добре себе роздивитися, хоча близько до себе не підпускають. Основна їжа великої очеретянки — жуки, бабки, мухи та інші комахи, які мешкають біля води. У пошуках корму птах ретельно вивчає кожну рослину в хащах очерету та інші прибережні чагарники. Нерідко шукає їжу також в кронах дерев, які ростуть біля водоймищ.
Велика очеретянка поширена майже у всій Європі, в Західному Сибіру, в Середній Азії і на Далекому Сході. Це перелітний птах. В Євразії живе з квітня по вересень. В середині вересня відлітає на зимівлю до Тропічної або Південної Африки. Гніздиться велика очеретянка колоніями, незначними біля північних кордонів ареалу і чисельними — на півдні. Найчастіше гніздиться в очереті, рідше — на вербах, прибережних кущах, тополях чи інших густих деревах. Гніздо будує самка, самець лише супроводжує її в польоті за будівельними матеріалами. У очереті гніздо знаходиться за 60-120 см від води, міцно закріплене між кількома стеблами — так, щоб не могло ні опуститися вниз під тягарем пташенят, ні піднятися вгору під час повені. Гніздо має вигляд товстостінного кошика. Його зовнішній діаметр — 10-12 см, висота — 20-30 см. Будівництво триває 8-10 днів. Самка використовує листя і стеблини різних прибережних рослин, рослинний пух, павутиння, інколи — обривки ниток, вірьовок і навіть шматків волосіні вудки. Всі ці матеріали самка щільно переплітає одне з іншими і зі стеблами, що підтримують гніздо. Дно кубла вистилає сухим дрібним листям, тоненькими стеблинками, корінцями, інколи — пташиними пір'їнками. Кладка складається з 3-6 зеленувато-бурих яєць, які самка відкладає у другій половині травня. Розміри яєць — 21-25 на 15-16,5 мм. Через 2 тижні з'являються пташенята. На 11-12-й день життя вони вже не уміщаються в гнізді і вимушені сидіти на краю кубла. Ще через день-два — починають вивчати найближчі очеретяні чагарники. А приблизно через 3 тижні після появи на світ — лишають гніздо. Великі очеретянки дуже рухливі, майже завжди дозволяють добре себе роздивитися, хоча близько до себе не підпускають. Основна їжа великої очеретянки — жуки, бабки, мухи та інші комахи, які мешкають біля води. У пошуках корму птах ретельно вивчає кожну рослину в хащах очерету та інші прибережні чагарники. Нерідко шукає їжу також в кронах дерев, які ростуть біля водоймищ.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
- Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 273 s.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Sylviidae
