НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cydia pomonella
(Linnaeus, 1758) - Плодожерка яблунева
Синонім
- Phalaena pomonella Linnaeus, 1758
Народна назва
Яблунева плодожерка
Яблунева плодожерка
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширення. Із Зх. Палеарктики яблунева плодожерка широко поширилася разом з культурною яблунею. Зараз зустрічається і шкодить у більшості районів садівництва помірного поясу північної і південної півкуль. В Україні поширена на всій її території. Лівобережне Полісся України, Лівобережний Лісостеп України (Кавурка, 2010). Небезпечний шкідник, що приносить великі збитки садівництву. Гусениці пошкоджують в умовах України плоди садових культур з родини розових (Rosaceae Adans.): яблуню (Malus Mill.), айву (Cydonia Mill.), персик (Persica vulgaris Mill.), сливу (P. domestica L.), горобину круглолисту (Sorbus aria (L.) Crantz), горобину звичайну (S. aucuparia L.), абрикос (Armeniaca vulgaris Lam.). Пошкоджують також плоди грецького горіха (Juglans regia L.). Живлячись плодами, гусениці линяють чотири рази і мають п’ять віків. Пошкоджені плоди опадають і гусениці їх полишають та будують кокони в тріщинах стовбурів, під корою, в ґрунті, під рослинними залишками тощо. На Поліссі і Прикарпатті розвивається одне покоління (іноді два, друге не повне). В Лісостепу і Закарпатті розвивається два покоління. Виліт метеликів другого покоління починається раніше ніж закінчується літ першого покоління, тому в природі зустрічаються одночасно всі стадії розвитку з моменту виходу гусениць першого покоління (середина травня – початок червня) і до закінчення відкладання яєць другого покоління (кінець серпня) (Васильев, 1955; Данилевский, 1968; Костюк, 1988).
Поширення. Із Зх. Палеарктики яблунева плодожерка широко поширилася разом з культурною яблунею. Зараз зустрічається і шкодить у більшості районів садівництва помірного поясу північної і південної півкуль. В Україні поширена на всій її території. Лівобережне Полісся України, Лівобережний Лісостеп України (Кавурка, 2010). Небезпечний шкідник, що приносить великі збитки садівництву. Гусениці пошкоджують в умовах України плоди садових культур з родини розових (Rosaceae Adans.): яблуню (Malus Mill.), айву (Cydonia Mill.), персик (Persica vulgaris Mill.), сливу (P. domestica L.), горобину круглолисту (Sorbus aria (L.) Crantz), горобину звичайну (S. aucuparia L.), абрикос (Armeniaca vulgaris Lam.). Пошкоджують також плоди грецького горіха (Juglans regia L.). Живлячись плодами, гусениці линяють чотири рази і мають п’ять віків. Пошкоджені плоди опадають і гусениці їх полишають та будують кокони в тріщинах стовбурів, під корою, в ґрунті, під рослинними залишками тощо. На Поліссі і Прикарпатті розвивається одне покоління (іноді два, друге не повне). В Лісостепу і Закарпатті розвивається два покоління. Виліт метеликів другого покоління починається раніше ніж закінчується літ першого покоління, тому в природі зустрічаються одночасно всі стадії розвитку з моменту виходу гусениць першого покоління (середина травня – початок червня) і до закінчення відкладання яєць другого покоління (кінець серпня) (Васильев, 1955; Данилевский, 1968; Костюк, 1988).
Література
Експерти
- Віталій КАВУРКА, к.б.н., e-mail:
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Tortricidae
