НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Grapholita funebrana
Treitschke, 1835 - Плодожерка сливова
Синонім
- Grapholitha funebrana Treitschke, 1835
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Grapholita (Aspila) funebrana Treitschke, 1835 Поширення. Ареал розірваний на дві частини. Типова західна форма сливової плодожерки заселяє Пн. Африку, Зх. Європу (крім Шотландії та північної Скандинавії), Цент. та Сх. Європу до Півд. Приуралля, Кавказ, Закавказзя, Малу та Середню Азію, Пд. Казахстан, Зх. Сибір. Ареал східної форми охоплює Забайкалля, Китай та Японію (Данилевский, 1968; Razowski, 2003). Зустрічається по всій території України, але найбільше шкодить в південних регіонах. Вперше цей вид зафіксовано для Лівобережного Полісся. Васильев, 1955; Данилевский, Кузнецов, 1968; Тертишний, 1995. Небезпечний шкідник різних плодових культур: сливи (Prunus L.), персика (Persica vulgaris Mill.), груші (Pyrus L.), вишні (Cerasus Mill.), абрикоса (Armeniaca Mill.), черемхи (Padus Mill.), шипшини (Rosa L.), глоду (Crataegus L.). Зимують дорослі гусениці в коконах в тріщинах кори, під корою, у верхніх шарах ґрунту, рослинних залишках тощо. Заляльковуються весною. Літ імаго в квітні – вересні. Гусениці розвиваються в плодах, живлячись у молодих плодах незатверділою кісточкою, а в більш зрілих поїдають м’якоть. Пошкоджені плоди опадають. Гусениці, які закінчили розвиток на півдні України покидають плоди в червні і заляльковуються в укриттях та ґрунті. На Поліссі та північній частині Лісостепу гусениці виходять із плодів в липні і більша частина їх залишається зимувати. Вихід імаго другого покоління на півдні України спостерігається в другій декаді або кінці червня. Може розвиватися і третє факультативне покоління (Васильев, 1955; Данилевский, 1968; Костюк, 1988; Razowski, 2003).
Grapholita (Aspila) funebrana Treitschke, 1835 Поширення. Ареал розірваний на дві частини. Типова західна форма сливової плодожерки заселяє Пн. Африку, Зх. Європу (крім Шотландії та північної Скандинавії), Цент. та Сх. Європу до Півд. Приуралля, Кавказ, Закавказзя, Малу та Середню Азію, Пд. Казахстан, Зх. Сибір. Ареал східної форми охоплює Забайкалля, Китай та Японію (Данилевский, 1968; Razowski, 2003). Зустрічається по всій території України, але найбільше шкодить в південних регіонах. Вперше цей вид зафіксовано для Лівобережного Полісся. Васильев, 1955; Данилевский, Кузнецов, 1968; Тертишний, 1995. Небезпечний шкідник різних плодових культур: сливи (Prunus L.), персика (Persica vulgaris Mill.), груші (Pyrus L.), вишні (Cerasus Mill.), абрикоса (Armeniaca Mill.), черемхи (Padus Mill.), шипшини (Rosa L.), глоду (Crataegus L.). Зимують дорослі гусениці в коконах в тріщинах кори, під корою, у верхніх шарах ґрунту, рослинних залишках тощо. Заляльковуються весною. Літ імаго в квітні – вересні. Гусениці розвиваються в плодах, живлячись у молодих плодах незатверділою кісточкою, а в більш зрілих поїдають м’якоть. Пошкоджені плоди опадають. Гусениці, які закінчили розвиток на півдні України покидають плоди в червні і заляльковуються в укриттях та ґрунті. На Поліссі та північній частині Лісостепу гусениці виходять із плодів в липні і більша частина їх залишається зимувати. Вихід імаго другого покоління на півдні України спостерігається в другій декаді або кінці червня. Може розвиватися і третє факультативне покоління (Васильев, 1955; Данилевский, 1968; Костюк, 1988; Razowski, 2003).
Література
Веб ресурс
Експерти
- Віталій КАВУРКА, к.б.н., e-mail:
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Tortricidae
