НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pammene rhediella
(Clerck, 1759) - Плодожерка розоцвіта
Синонім
- Phalaena rhediella Clerck, 1759
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширення. Зх. Палеарктика: Європа до Шотландії, Пд. Скандинавії та Карелії; Мала Азія, Закавказзя, гори південної Туркменії (Данилевский, 1968; Razowski, 2003). На території України вид відомий з Львівської, Чернівецької, Київської, Миколаївської областей, степового заповідника «Кам’яні Могили», Лівобережного Лісостепу та Криму (Кавурка, 2010). Влащенко, 1996 (балкові ліси Харківської та Сумської областей); Данилевский, Кузнецов, 1968 (м. Полтава, ex l. плоди Malus sp., 14.05.1899; ex l. плоди Crataegus sp., 9.04.1900); Родзянко, 1903 (м. Полтава). Лівобережний Лісостеп України (Кавурка, 2010). Місцями небезпечний шкідник яблук (Malus Mill.) і плодів глоду (Crataegus L.). Пошкоджують гусениці також плоди груші (Pyrus L.), сливи домашньої (P. domestica L.), сливи колючої, або терну (Prunus spinosa L.), вишні (Cerasus Mill.), горобини червоної (Sorbus aucuparia L.), горобини глоговини (Sorbus torminalis Crantz), кизильника (Cotoneaster Medik.), шипшини (Rosa L.). Зимують дорослі діапаузуючі гусениці в коконах, переважно в тріщинах кори на стовбурах. Розвивається одне покоління. Метелики з’являються в кінці квітня і літають до кінця травня. Гусениці з’являються в кінці травня і живляться плодами, сплітаючи шовковиною разом декілька яблук, що ростуть поруч, опалі пелюстки та незапліднені квіти. Якщо відсутні яблука, гусениці скручують листя або вгризаються в пагони. Гусениці здебільшого поїдають верхні шари плодів, але можуть вгризатися і в м’якоть та досягати насінної капсули. На вишні і сливі гусениці обплітають разом декілька плодів і прогризають ходи навколо кісточок (Данилевский, 1968; Костюк, 1988; Razowski, 2003).
Поширення. Зх. Палеарктика: Європа до Шотландії, Пд. Скандинавії та Карелії; Мала Азія, Закавказзя, гори південної Туркменії (Данилевский, 1968; Razowski, 2003). На території України вид відомий з Львівської, Чернівецької, Київської, Миколаївської областей, степового заповідника «Кам’яні Могили», Лівобережного Лісостепу та Криму (Кавурка, 2010). Влащенко, 1996 (балкові ліси Харківської та Сумської областей); Данилевский, Кузнецов, 1968 (м. Полтава, ex l. плоди Malus sp., 14.05.1899; ex l. плоди Crataegus sp., 9.04.1900); Родзянко, 1903 (м. Полтава). Лівобережний Лісостеп України (Кавурка, 2010). Місцями небезпечний шкідник яблук (Malus Mill.) і плодів глоду (Crataegus L.). Пошкоджують гусениці також плоди груші (Pyrus L.), сливи домашньої (P. domestica L.), сливи колючої, або терну (Prunus spinosa L.), вишні (Cerasus Mill.), горобини червоної (Sorbus aucuparia L.), горобини глоговини (Sorbus torminalis Crantz), кизильника (Cotoneaster Medik.), шипшини (Rosa L.). Зимують дорослі діапаузуючі гусениці в коконах, переважно в тріщинах кори на стовбурах. Розвивається одне покоління. Метелики з’являються в кінці квітня і літають до кінця травня. Гусениці з’являються в кінці травня і живляться плодами, сплітаючи шовковиною разом декілька яблук, що ростуть поруч, опалі пелюстки та незапліднені квіти. Якщо відсутні яблука, гусениці скручують листя або вгризаються в пагони. Гусениці здебільшого поїдають верхні шари плодів, але можуть вгризатися і в м’якоть та досягати насінної капсули. На вишні і сливі гусениці обплітають разом декілька плодів і прогризають ходи навколо кісточок (Данилевский, 1968; Костюк, 1988; Razowski, 2003).
Література
Веб ресурс
Експерти
- Віталій КАВУРКА, к.б.н., e-mail:
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Tortricidae
