НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Sylvia nisoria (Bechstein, 1792) - Кропив'янка рябогруда

Синонім
  • Motacilla nisoria Bechstein, 1795
Народна назва
Славка яструбина
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); EUBD (I)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний вид. Вид поширений спорадично, більш численний на півдні ареалу. Ареал: Західна Євразія від північно-східної Франції, Швейцарії і північної Італії на схід до долини Шегарки (басейн верхньої Обі), Західного Саяну, Тувинської угловини, угтловини Великих Озер у північно-західній Монголії і по Монгольському Алтаю ймовірно до східного краю Гобійського Алтаю. На північ до Данії, північної Швеції, Фінської затоки, в європейській частині Росії до 60-ї паралелі, далі на схід на півночі до Західного Саяну. На південь до Північної Італії, північної Греції, південної Болгарії, в Малій Азії на південь до 40-ї паралелі, до південної межі Вірменького нагір'я та ймовірно Ельбрусу. На схід від Каспійського моря в західному і центральному Казахстані, на південь до 48-ї паралелі. Від центральної частини Казахського дрібносопочника південна межа ареалу завертає на південь і простягається через дельту Ілі, західне підніжжя Тянь-Шаня, західне підніжжя Паміро-Алтайської системи і Паропаміза, охоплює ці гірські країни з півдня і від західного Гіндукуша через західний Сіньцзян продовжується до східної межі Гобійського Алтаю. У межах окресленої центральноазійської частини ареалу пустельні простори Такла-Макана і Джунгарії цим видом не заселено. Гніздиться на деяких островах Балтійського моря. Місця зимівлі розташовані в Африці. Чисельність в Європі оцінена в 460-1000 тис. пар, в Україні — 67-102 тис. пар. Кропив'янка рябогруда мешкає в різноманітних заростях кущів, мілколіссі і молодій деревній порослі серед відкритих просторів. Чагарникові зарості, де оселяється ця кропив'янка, можуть розташовуватися на узліссях листяних і мішаних лісів як на вододілах, так і в заплавах річок, в садах, парках, незалежно від деревної рослинності. Оселяється в живоплотах, полезахисних смугах та інших штучних насадженнях. Уникає лісових масивів, занадто сухих і занадто заболочених місць, а також розріджених низьких чагарників. У гори піднімається до висоти 1500 м. Незважаючи на досить велику різноманітність місць існування, кропив'янка рябогруда більш примхлива у виборі місць гніздування, ніж інші кропив'янки. На місцях гніздування з'являється пізно — протягом травня. Гніздиться поодинокими парами. Гніздо розміщує в чагарниках або на молодих деревах, частіше на кущах верби, інколи на малині, молодій ялині, ялівцю тощо. Висота, на якій розміщене гніздо, невелика — до 1 м, зрідка — до 3 м. Воно споруджується у переплетенні гілок, в мутовках і розвилках, практично не кріпиться до них і виглядає як типова для кропив'янок пухка споруда. Будівельним матеріалом слугують переважно сухі стебла трав'янистих рослин, інколи з додаванням деревних гілочок і завжди з рясною інкрустацією рослинного пуху, коконів павуків і комах. Вистилка складається з порівняно тонких стебел, корінців, нерідко — кінського волосся. У кладці найчастіше 5 яєць, інколи 6, рідше 4 або навіть 2. У день відкладається по яйцю. Основний фон забарвлення шкаралупи світло-зеленувато-сірий або сірувато-білий. Але проглядається він погано, оскільки на яйцях, крім світлих оливково-вохристих поверхневих плям і крапок, добре виражені великі світло-сірі глибокі плями, які у вигляді вуалі вкривають майже всю поверхню шкаралупи. Середні розміри яєць Європі: 20,95×15,32 мм. До розмноження кропив'янка рябогруда приступає доволі пізно. Більшість пар завершують відкладання яєць в першій декаді червня, частина — наприкінці травня. Насиджує кладку обидва партнери протягом 14-15 діб. Виліт пташенят відбувається 11-12-й день, з двадцятих чисел червня по двадцяті числа липня. Живиться комахами та їх личинками, павуками, молюсками. У другій половині літа вона охоче поїдає соковиті плоди і ягоди, особливо бузину. Комах скльовує з тонких гілочок і з листя, а також ловить їх і на землі.
Література
  • Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
  • Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
  • Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
  • Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Sylviidae