НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Phylloscopus sibilatrix
(Bechstein, 1793) - Вівчарик жовтобровий
Синонім
- Motacilla sibilatrix Bechstein, 1793
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний вид. Ареал охоплює Європу від Британських островів і Скандинавії до Архангельська, Уралу та Лівану. В Україні гніздиться на всій території, за винятком південної частини степу; мігрує скрізь. Відлітають вівчарики жовтоброві на зимівлю в кінці серпня — на початку вересня. Зимують у тропічній Африці. Вівчарик жовтобровий є типовим лісовим птахом і оселяється в різноманітних деревних насадженнях. Охоче займає соснові ліси і трапляється як в старих борах, так і в молодих соснових насадженнях, у тому числі і в моновидових штучних сосняках. Його можна також зустріти у мішаних хвойно-листяних лісах, у мішаних листяних і одноманітних дубових, березових, ясеневих і букових лісах. Гніздиться також у парках та садах у населених пунктах. Чисельність в Європі оцінена в 14-22 млн пар, в Україні — 200-250 тис. пар. Спостерігається скорочення чисельності популяції середніми темпами. Гніздиться окремими парами. Гніздо будує завжди на землі в найрізноманітніших ділянках лісу, але в його розріджених або освітлених ділянках. Гніздо розташоване серед трав'яного покриву — на рівному місці; на схилі ями; поряд з деревом, що впало; біля пенька; купи хмизу; під прикриттям куща або деревця, зазвичай у поглибленні моху або лісової підстилки. Воно має еліпсоїдальну форму з куполоподібним дахом та з бічним входом. Птах зводить гніздо за три-чотири ранки. Його будує самка із зібраних тут же на місці матеріалів, склад яких дуже різноманітний і залежить від наявності навколо гнізда торішньої рослинності. Товсті стінки гнізда в деяких випадках скріплені луб'яними волокнами, внутрішня вистилка складається з тонких і ніжних стебел, кінського волосся або шерсті. Пір'я ніколи не використовується для висилки гнізда, що відрізняє гнізда вівчарика жовтобрового від гнізд вівчариків весняного і ковалика. Кладка складається з 5-7, рідко 8 білих яєць. Яйця вівчарика жовтобровго, на відміну від інших видів вівчариків, мають більш інтенсивну буру, коричневу плямистість. Шкаралупа вкрита глибокими фіолетово-сірими і поверхневими бузково-бурими плямами, іноді настільки численними, що вони затемнюють основне тло яйця. Середні розміри яєць 16,22×1.71 мм. Відкладання яєць починається в першій декаді травня — першій декаді червня. Насиджує з останнього яйця лише самка протягом 13 днів. Вигодовують пташенят 12 днів обидва батьків, але перші дні після їх появи самка приділяє багато часу їх обігріванню, самець же приносить поживу значно частіше її; потім обоє батьків приносять корм майже однакове число раз, але під кінець більше годує самка. Виліт пташенят спостерігається з 10 червня по 10 липня. Після вильоту молодих птахів догодовують дорослі ще близько місяця, після чого молодь починає кочувати. Протягом року можливі два виводки. Раціон складається з різних повзаючих та літаючих лісових комах і павуків, яких він збирає з нижньої частини листя дерев і чагарників, а також і на льоту серед гілок. У лісових полезахисних насадженнях України вівчарики жовтоброві збирають комах у кронах дерев 2-го ярусу.
В Україні гніздовий, перелітний вид. Ареал охоплює Європу від Британських островів і Скандинавії до Архангельська, Уралу та Лівану. В Україні гніздиться на всій території, за винятком південної частини степу; мігрує скрізь. Відлітають вівчарики жовтоброві на зимівлю в кінці серпня — на початку вересня. Зимують у тропічній Африці. Вівчарик жовтобровий є типовим лісовим птахом і оселяється в різноманітних деревних насадженнях. Охоче займає соснові ліси і трапляється як в старих борах, так і в молодих соснових насадженнях, у тому числі і в моновидових штучних сосняках. Його можна також зустріти у мішаних хвойно-листяних лісах, у мішаних листяних і одноманітних дубових, березових, ясеневих і букових лісах. Гніздиться також у парках та садах у населених пунктах. Чисельність в Європі оцінена в 14-22 млн пар, в Україні — 200-250 тис. пар. Спостерігається скорочення чисельності популяції середніми темпами. Гніздиться окремими парами. Гніздо будує завжди на землі в найрізноманітніших ділянках лісу, але в його розріджених або освітлених ділянках. Гніздо розташоване серед трав'яного покриву — на рівному місці; на схилі ями; поряд з деревом, що впало; біля пенька; купи хмизу; під прикриттям куща або деревця, зазвичай у поглибленні моху або лісової підстилки. Воно має еліпсоїдальну форму з куполоподібним дахом та з бічним входом. Птах зводить гніздо за три-чотири ранки. Його будує самка із зібраних тут же на місці матеріалів, склад яких дуже різноманітний і залежить від наявності навколо гнізда торішньої рослинності. Товсті стінки гнізда в деяких випадках скріплені луб'яними волокнами, внутрішня вистилка складається з тонких і ніжних стебел, кінського волосся або шерсті. Пір'я ніколи не використовується для висилки гнізда, що відрізняє гнізда вівчарика жовтобрового від гнізд вівчариків весняного і ковалика. Кладка складається з 5-7, рідко 8 білих яєць. Яйця вівчарика жовтобровго, на відміну від інших видів вівчариків, мають більш інтенсивну буру, коричневу плямистість. Шкаралупа вкрита глибокими фіолетово-сірими і поверхневими бузково-бурими плямами, іноді настільки численними, що вони затемнюють основне тло яйця. Середні розміри яєць 16,22×1.71 мм. Відкладання яєць починається в першій декаді травня — першій декаді червня. Насиджує з останнього яйця лише самка протягом 13 днів. Вигодовують пташенят 12 днів обидва батьків, але перші дні після їх появи самка приділяє багато часу їх обігріванню, самець же приносить поживу значно частіше її; потім обоє батьків приносять корм майже однакове число раз, але під кінець більше годує самка. Виліт пташенят спостерігається з 10 червня по 10 липня. Після вильоту молодих птахів догодовують дорослі ще близько місяця, після чого молодь починає кочувати. Протягом року можливі два виводки. Раціон складається з різних повзаючих та літаючих лісових комах і павуків, яких він збирає з нижньої частини листя дерев і чагарників, а також і на льоту серед гілок. У лісових полезахисних насадженнях України вівчарики жовтоброві збирають комах у кронах дерев 2-го ярусу.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Sylviidae
