НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Saxicola torquatus
(Linnaeus, 1766) - Трав'янка чорноголова
Синонім
- Saxicola torquata auct.
- Muscicapa maura Pallas, 1773
- Pratincola pallidigula Reichenow, 1892
- Saxicola axillaris (Shelley, 1884)
Народна назва
Чекан чорноголовий
Чекан чорноголовий
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
Гніздиться в помірних районах Європи і Азії та Північної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. До середини 2000-х років усі систематики розглядали Saxicola torquata як самостійний вид, що включав велику кількість підвидів. Ряд робіт, що базуються на методах молекулярної біології, обґрунтовують необхідність його розділення на ряд дочірніх видів. У такому разі вид Saxicola torquata набуває ранг надвиду, а його підвиди стають видами, які відрізняються за генетичним і географічним критеріями: Saxicola torquatus, Saxicola rubicola, Saxicola maurus, Saxicola stejnegeri, Saxicola sibilla. Три інших види, які раніше не розглядали як підвиди трав'янки чорноголової, також було включено до складу надвиду: Saxicola dacotiae, Saxicola tectes, Saxicola leucurus. Ареал трав'янки чорноголової охоплює Європу, Північну Африку (північ Марокко, Алжиру і Тунісу) і Малу Азію. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь. Протягом ХХ ст. ареал трав'янки чорноголової у Східній Європі (зокрема, в Україні) суттєво розширився. Гніздовий біотоп виду складають сухі відкриті, нерідко кам'янисті місця з невисокими чагарниками. Цей вид тяжіє до біотопів відкритого типу з достатньою кількістю сідал – будь-яких елементів рослинності, що можуть бути використані для вистежування комах та інших безхребетних і полювання на них у повітрій на землі, для співання, патрулювання території, охорони гнізда тощо. Гніздовий період розтягнутий та триває з березня до серпня. Гніздо трав'янка чорноголова облаштовує на землі в невеликій заглибині, при основі невеликого кущика або каменю. Основа гнізда робиться з моху, інша частина — з моху, перемішаного з сухими травами і корінцями. Лоток вистилається м'якими травинками, шерстю. Гніздо споруджується протягом 4 днів самкою, самець якщо і бере участь, то дуже незначну. В кладці 4-6 яєць, які насиджує самка, протягом 13-14 днів. Колір їх зеленувато-синюватий, іноді з легким рожевим відтінком, з цяточками іржасто-червонуватого кольору. Пташенята залишають гніздо на 12-16 добу свого життя. Протягом року пара має, як правило, два виводки. Чисельність в Європі оцінена в 2,0-4,6 млн пар, в Україні — 26—38 тис. пар. Раціон птаха складають переважно жуки і двокрилі, та їх личинки, як також й інші комахи, яких він ловить на землі. Взимку і восени також споживає наземних молюсків, та як виняток — насіння рослин.
Гніздиться в помірних районах Європи і Азії та Північної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. До середини 2000-х років усі систематики розглядали Saxicola torquata як самостійний вид, що включав велику кількість підвидів. Ряд робіт, що базуються на методах молекулярної біології, обґрунтовують необхідність його розділення на ряд дочірніх видів. У такому разі вид Saxicola torquata набуває ранг надвиду, а його підвиди стають видами, які відрізняються за генетичним і географічним критеріями: Saxicola torquatus, Saxicola rubicola, Saxicola maurus, Saxicola stejnegeri, Saxicola sibilla. Три інших види, які раніше не розглядали як підвиди трав'янки чорноголової, також було включено до складу надвиду: Saxicola dacotiae, Saxicola tectes, Saxicola leucurus. Ареал трав'янки чорноголової охоплює Європу, Північну Африку (північ Марокко, Алжиру і Тунісу) і Малу Азію. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь. Протягом ХХ ст. ареал трав'янки чорноголової у Східній Європі (зокрема, в Україні) суттєво розширився. Гніздовий біотоп виду складають сухі відкриті, нерідко кам'янисті місця з невисокими чагарниками. Цей вид тяжіє до біотопів відкритого типу з достатньою кількістю сідал – будь-яких елементів рослинності, що можуть бути використані для вистежування комах та інших безхребетних і полювання на них у повітрій на землі, для співання, патрулювання території, охорони гнізда тощо. Гніздовий період розтягнутий та триває з березня до серпня. Гніздо трав'янка чорноголова облаштовує на землі в невеликій заглибині, при основі невеликого кущика або каменю. Основа гнізда робиться з моху, інша частина — з моху, перемішаного з сухими травами і корінцями. Лоток вистилається м'якими травинками, шерстю. Гніздо споруджується протягом 4 днів самкою, самець якщо і бере участь, то дуже незначну. В кладці 4-6 яєць, які насиджує самка, протягом 13-14 днів. Колір їх зеленувато-синюватий, іноді з легким рожевим відтінком, з цяточками іржасто-червонуватого кольору. Пташенята залишають гніздо на 12-16 добу свого життя. Протягом року пара має, як правило, два виводки. Чисельність в Європі оцінена в 2,0-4,6 млн пар, в Україні — 26—38 тис. пар. Раціон птаха складають переважно жуки і двокрилі, та їх личинки, як також й інші комахи, яких він ловить на землі. Взимку і восени також споживає наземних молюсків, та як виняток — насіння рослин.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Muscicapidae
