НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Phoenicurus ochruros
(Gmelin, 1774) - Горихвістка чорна
Синонім
- Motacilla ochruros S.G. Gmelin, 1774
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний птах. Горихвістка чорна широко поширена від південної і центральної Європи, північно-західної Африки, Великої Британії та Ірландії на південь до Марокко, на схід — до центрального Китаю. Це осілий птах у південних частинах ареалу та перелітний у північних і східних районах гніздування; мігрує взимку у південну і західну Європу та Азію, а також північну Африку. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 4-8,8 млн пар, в Україні — 200-355 тис. пар. Виділяють 5-8 підвидів. Група phoenicuroides об'єднує форми з Центральної та Східної Азії: P. o. phoenicuroides (F. Moore, 1854), P. o. rufiventris (Vieillot, 1818), P. o. xerophilus (Stegmann, 1928). Група ochruros об'єднує форми із Західної Азії та Європи: P. o. ochruros (S. G. Gmelin, 1774), P. o. semirufus (Hemprich & Ehrenberg, 1833). Група gibraltariensis об'єднує з Європи та Африки: P. o. gibraltariensis (J. F. Gmelin, 1789), P. o. aterrimus (von Jordans, 1923). Населяє переважно культурний ландшафт, рідко гори. Гніздиться в містах, селищах та селах. Улюбленими місцями гніздування є багатоповерхові будівлі на стадії будівництва, а також старі або нежилі будівлі. Гніздиться окремими парами. Гнізда розміщує в різноманітних порожнинах, виїмках та тріщинах будівель, на горищах, під карнизами, у внутрішніх приміщеннях, іноді в купі каміння або цегли. Може займати штучні гніздівлі напівзакритого типу, що розміщені в прихованих місцях; іноді займає старі гнізда ластівок. Гніздо зроблене з великої кількості сухих стебел з листям трав'янистих рослин, соломи, різноманітного волосся - все це складене в конструкцію, яка тримає форму, пружне на дотик. Вистилка включає волосся, шерсть, пір'я. У гніздах, що споруджені у містах, основним будівельним матеріалом слугують повсть, пакля, вовняні нитки, та інший аналогічний матеріал. У повній кладці 5, рідше 4 або 6 яєць. Шкаралупа злегка блискуча, чисто-біла з ледь помітним блакитним відтінком, рідше з червонувато-коричневими крапками. У горихвістки чорної буває, зазвичай, дві кладки: перша — наприкінці квітня — в травні; друга — в червні — липні. Насиджує самка протягом 12-13 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 12-16 діб. Кормом для горихвістки чорної є комахи, павуки, багатоніжки; взимку — частково плоди (наприклад, бузина, малина тощо).
В Україні гніздовий, перелітний птах. Горихвістка чорна широко поширена від південної і центральної Європи, північно-західної Африки, Великої Британії та Ірландії на південь до Марокко, на схід — до центрального Китаю. Це осілий птах у південних частинах ареалу та перелітний у північних і східних районах гніздування; мігрує взимку у південну і західну Європу та Азію, а також північну Африку. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 4-8,8 млн пар, в Україні — 200-355 тис. пар. Виділяють 5-8 підвидів. Група phoenicuroides об'єднує форми з Центральної та Східної Азії: P. o. phoenicuroides (F. Moore, 1854), P. o. rufiventris (Vieillot, 1818), P. o. xerophilus (Stegmann, 1928). Група ochruros об'єднує форми із Західної Азії та Європи: P. o. ochruros (S. G. Gmelin, 1774), P. o. semirufus (Hemprich & Ehrenberg, 1833). Група gibraltariensis об'єднує з Європи та Африки: P. o. gibraltariensis (J. F. Gmelin, 1789), P. o. aterrimus (von Jordans, 1923). Населяє переважно культурний ландшафт, рідко гори. Гніздиться в містах, селищах та селах. Улюбленими місцями гніздування є багатоповерхові будівлі на стадії будівництва, а також старі або нежилі будівлі. Гніздиться окремими парами. Гнізда розміщує в різноманітних порожнинах, виїмках та тріщинах будівель, на горищах, під карнизами, у внутрішніх приміщеннях, іноді в купі каміння або цегли. Може займати штучні гніздівлі напівзакритого типу, що розміщені в прихованих місцях; іноді займає старі гнізда ластівок. Гніздо зроблене з великої кількості сухих стебел з листям трав'янистих рослин, соломи, різноманітного волосся - все це складене в конструкцію, яка тримає форму, пружне на дотик. Вистилка включає волосся, шерсть, пір'я. У гніздах, що споруджені у містах, основним будівельним матеріалом слугують повсть, пакля, вовняні нитки, та інший аналогічний матеріал. У повній кладці 5, рідше 4 або 6 яєць. Шкаралупа злегка блискуча, чисто-біла з ледь помітним блакитним відтінком, рідше з червонувато-коричневими крапками. У горихвістки чорної буває, зазвичай, дві кладки: перша — наприкінці квітня — в травні; друга — в червні — липні. Насиджує самка протягом 12-13 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 12-16 діб. Кормом для горихвістки чорної є комахи, павуки, багатоніжки; взимку — частково плоди (наприклад, бузина, малина тощо).
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Muscicapidae
