НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Turdus pilaris
Linnaeus, 1758 - Чикотень
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Поширений у лісовій та лісостеповій зонах Європи та Азії. Зимує у південних районах області поширення. В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, також подекуди в степовій смузі; мігрує і зимує по всій території. Населяє різноманітні типи листяних, мішаних та хвойних лісів. Віддає перевагу світлим, розрідженим ділянкам лісу, часто розташованим поблизу галявин, вирубок або узлісся. Особливо охоче гніздиться по сусідству з житлом людини, а також в різноманітних насадженнях культурного ландшафту (в лісопарках, старих алеях парків, на цвинтарях, в невеликих скверах). Основна умова гніздування цього птаха — це волога місцевість. Наявність води чи вологість ґрунту необхідна чикотню не лише для зібрання мокрої землі при побудові гнізда, вона визначається особливістю їхнього живлення — дощовими червами і наземними молюсками. Чисельність у Європі оцінюється в 14—24 млн пар, в Україні — 280—365 тис. пар. Гніздяться окремими парами, але частіше невеликими колоніями (по 10—30 пар), зрідка досить крупними колоніями (до 100 пар). Гнізда розміщують на деревах, частіше на висоті 1—6 м. Гніздо у чикотнів будує самка. Самець при цьому супроводжує, охороняє її і місце гніздування. Гніздо являє собою досить масивну будівлю. Гніздовий матеріал (суха трава, гілочки і мокру землю) самка збирає недалеко від гнізда. У теплу і суху погоду побудова гнізд іде досить швидко. Але в тих випадках, коли дрозди будують особливо товсту глиняну прокладку, що частіше відбувається у холодних і дощових районах або в холодні роки, побудова гнізда триває 7—10 днів і після закінчення гнізда птахи просушують його ще декілька днів. У теплі роки кількість глини може значно зменшуватись і тоді гніздо будується дуже швидко — протягом 2—4 а іноді навіть і 1 дня. Кладку з 4—7 зеленуватих з бурими плямами яєць в травні — червні насиджує тільки самка протягом 13—15 днів. Самець в цей час оберігає її, бере активну участь у захисті колонії. Під час насиджування він не годує самку і їй потрібно самій добувати собі їжу. Вилуплення пташенят неодночасне і триває протягом 48 годин. Пташенята, які щойно вилупились, мають масу, в середньому, 6,2 г. Годують пташенят і самка і самець протягом 12—13 днів. Пташенята вилітають із гнізда зазвичай на 13—14 день після народження, ще не вміючи літати. Їжу чикотні збирають під час гніздового періоду на землі. По землі дрозди переміщуються ривками, постійно крутячи головою і роздивляючись ґрунт, рухами дзьоба розкидають або навіть перевертають листя. Головною їжею є дощові черви і наземні молюски. У багатьох випадках дощовими червами живляться не лише дорослі птахи, але і вигодовують ними своїх пташенят. Поїдають чикотні також різних жуків, їх личинок, гусениць, лялечок, багатоніжок, мокриць та інших безхребетних, що живуть у ґрунті. Коли достигають ягоди, починаються масові кочівлі чикотнів, що збираються і зграї. У цей час вони поїдають полуницю, чорницю, смородину, вишні, малину. Восени вони можуть живитись м'якими і солодкими яблуками. Головним кормом чикотнів взимку є плоди горобини. Її врожаї визначають місця концентрації і умови зимівлі цих птахів у північних і центральних районах їх ареалу. Від цих урожаїв залежать не лише розміри кочівних і зимуючих зграй, а і загальна їх чисельність.
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Поширений у лісовій та лісостеповій зонах Європи та Азії. Зимує у південних районах області поширення. В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, також подекуди в степовій смузі; мігрує і зимує по всій території. Населяє різноманітні типи листяних, мішаних та хвойних лісів. Віддає перевагу світлим, розрідженим ділянкам лісу, часто розташованим поблизу галявин, вирубок або узлісся. Особливо охоче гніздиться по сусідству з житлом людини, а також в різноманітних насадженнях культурного ландшафту (в лісопарках, старих алеях парків, на цвинтарях, в невеликих скверах). Основна умова гніздування цього птаха — це волога місцевість. Наявність води чи вологість ґрунту необхідна чикотню не лише для зібрання мокрої землі при побудові гнізда, вона визначається особливістю їхнього живлення — дощовими червами і наземними молюсками. Чисельність у Європі оцінюється в 14—24 млн пар, в Україні — 280—365 тис. пар. Гніздяться окремими парами, але частіше невеликими колоніями (по 10—30 пар), зрідка досить крупними колоніями (до 100 пар). Гнізда розміщують на деревах, частіше на висоті 1—6 м. Гніздо у чикотнів будує самка. Самець при цьому супроводжує, охороняє її і місце гніздування. Гніздо являє собою досить масивну будівлю. Гніздовий матеріал (суха трава, гілочки і мокру землю) самка збирає недалеко від гнізда. У теплу і суху погоду побудова гнізд іде досить швидко. Але в тих випадках, коли дрозди будують особливо товсту глиняну прокладку, що частіше відбувається у холодних і дощових районах або в холодні роки, побудова гнізда триває 7—10 днів і після закінчення гнізда птахи просушують його ще декілька днів. У теплі роки кількість глини може значно зменшуватись і тоді гніздо будується дуже швидко — протягом 2—4 а іноді навіть і 1 дня. Кладку з 4—7 зеленуватих з бурими плямами яєць в травні — червні насиджує тільки самка протягом 13—15 днів. Самець в цей час оберігає її, бере активну участь у захисті колонії. Під час насиджування він не годує самку і їй потрібно самій добувати собі їжу. Вилуплення пташенят неодночасне і триває протягом 48 годин. Пташенята, які щойно вилупились, мають масу, в середньому, 6,2 г. Годують пташенят і самка і самець протягом 12—13 днів. Пташенята вилітають із гнізда зазвичай на 13—14 день після народження, ще не вміючи літати. Їжу чикотні збирають під час гніздового періоду на землі. По землі дрозди переміщуються ривками, постійно крутячи головою і роздивляючись ґрунт, рухами дзьоба розкидають або навіть перевертають листя. Головною їжею є дощові черви і наземні молюски. У багатьох випадках дощовими червами живляться не лише дорослі птахи, але і вигодовують ними своїх пташенят. Поїдають чикотні також різних жуків, їх личинок, гусениць, лялечок, багатоніжок, мокриць та інших безхребетних, що живуть у ґрунті. Коли достигають ягоди, починаються масові кочівлі чикотнів, що збираються і зграї. У цей час вони поїдають полуницю, чорницю, смородину, вишні, малину. Восени вони можуть живитись м'якими і солодкими яблуками. Головним кормом чикотнів взимку є плоди горобини. Її врожаї визначають місця концентрації і умови зимівлі цих птахів у північних і центральних районах їх ареалу. Від цих урожаїв залежать не лише розміри кочівних і зимуючих зграй, а і загальна їх чисельність.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Паламаренко О.В., Різун Е.М. Тваринне населення дендрарію ботанічного саду НЛТУ України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2019. - Т.29, №3. - С.44-47.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
- Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 273 s.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Muscicapidae
