НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Turdus viscivorus Linnaeus, 1758 - Дрізд-омелюх

Синонім
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах Пширений на більшій частини Європи та в Азії. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 4-8,8 млн пар, в Україні — 200–355 тис. пар. Населяє переважно високо стовбурові мішані та хвойні ліси. Характерними місцями існування є світлі соснові бори з наземним покривом з лишайників та брусниці. Переважно, оселяється в місцях, що межують з відкритими ділянками, тобто поблизу галявин, вирубок, на узліссі. Гніздиться окремими парами. Гніздо споруджує на деревах на різній висоті (1-15 м, зазвичай 4-6 м), найчастіше на сосні, ялині, рідше на інших породах дерев (береза). Гніздо розміщує зазвичай в розгалуженні стовбура або товстих гілок. Воно являє собою масивну споруду у вигляді чаші з товстими стінками, зробленими з крупних стебел трав'янистих рослин, гілочок, вкритих великою кількістю лишайника з домішками моху та за розмірами переважає гнізда інших дроздів. Зсередини гніздо дрізд-омелюх скріплює товстим шаром ґрунту та вистилає тонкими стеблами та корінцями трав. Кладка містить 3-5 яєць, зазвичай 4. Забарвлення варіює, проте помітно відрізняється від яєць інших видів дроздів. Забарвлення фону може варіювати від блакитно-сірого та блакитно-зеленого до вохристо-коричневого кольору. Поверхневі плями доволі рідкісні, бувають темно-коричневі або світло-коричневі. Глибинні плями сіро- та червонувато-фіолетові. До насиджування яєць приступає в останній декаді квітня; свіжі кладки зустрічаються ще протягом першої — другої декад травня. Протягом року гніздиться двічі. Другі кладки бувають у червні. Насиджує тільки самка протягом 13-14 діб. Дрізд-омелюх живиться ягодами, фруктами, молюсками, комахами та їх личинками. Але більшу частину раціону складають дощові черви, а взимку — плоди омели. У зв'язку з цим дрізд-омелюх сприяє поширенню цієї рослини-паразита.
Література
  • Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
  • Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
  • Паламаренко О.В., Різун Е.М. Тваринне населення дендрарію ботанічного саду НЛТУ України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2019. - Т.29, №3. - С.44-47.
  • Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Muscicapidae