Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний птах у Дунайсько-Дністровому межиріччі. Дуже близький до хатнього горобця, з яким може утворювати гібриди. Веде груповий спосіб життя — в гніздовий період утворює колонії, в інші пори року тримається зграями. Північні популяції чорногрудого горобця перелітні, південні — осілі.
Ареал чорногрудого горобця охоплює південну Європу, Північну Африку, Канарські острови, Близький Схід, Закавказзя і Середню Азію. На території України вид почав гніздитись з початку ХХІ ст. Гніздиться в Дунайсько-Дністровому межиріччі з тенденцією просування на північ.
Населяє культурний ландшафт — гаї, сади, тугайні зарості, околиці населених пунктів.
Чисельність в Європі оцінено в 2,8-6,2 млн пар, чисельність стабільна. Найбільша кількість чорногрудих горобців — 1,5-3,0 млн пар гніздиться в Туреччині. В Україні розмір популяції оцінюють в 50-100 пар. Чисельність у світі оцінюють в 17,1-74,4 млн особин.
Місцями має високу чисельність, особливо в Казахстані і Середній Азії, де завдає відчутної шкоди посівам зернових культур.
Утворює два підвиди:
Passer hispaniolensis hispaniolensis — гніздиться на Піренейському півострові, в Північній Африці, на деяких островах та на Балканах;
Passer hispaniolensis transcaspicus — східний підвид, гніздовий ареал простягається від Анатолії і Кіпру, через Середню і Центральну Азію до західного Китаю.
У місцях спільного існування, особливо на півночі Африки, зустрічаються гібриди хатнього і чорногрудого горобців.
Північні популяції чорногрудого горобця перелітні, південні — осілі. Гніздиться колоніями, які налічуються від десятка до декількох тисяч пар. Гнізда будує на деревах, що розташовані поза межами населених пунктів — в лісосмугах, у садах, рідше на деревах, що ростуть в містах і селах. На одному дереві іноді гнізда розташовуються в кілька ярусів, близько одне від іншого, у такому випадку часто виглядають як суцільна маса. Іноді чорногрудий горобець будує свої гнізда в жилих гніздах лелеки білого та біля гнізд воронових птахів. У колоніях з ним зафіксовано гніздування хатнього та польового горобця, а також шпака звичайного. Гнізда — неправильної кулястої форми, досить грубо і неохайно зроблені зі свіжоскошеного сіна, стебел і колосків культурних злаків і невеликої кількості пір'я, а іноді — виключно з соломи. Гніздо міцно прикріплено до гілок дерева. Лоток досить глибокий, вистелений кінським волосом, пір'ям і пухом.
До розмноження приступають пізно — будують гнізда зазвичай у травні. У кладці 4-8 яєць. Яйця чорногрудого горобця слабко варіюють за формою і забарвленням. Форма правильнояйцеподібна з добре вираженими тупим і гострим кінцями, лише зрідка трапляються яйця дещо витягнуті в довжину. Забарвлення основного тла блакитно-біле зі світло-сірими глибокими цятками і темно-сірими або буро-сірими поверхневими плямами. Насиджування 12 діб. Вигодовування пташенят триває близько двох тижнів.
Після вильоту з гнізд молоді птахи тримаються певний час з батьками, потім горобці об'єднуються у зграї, що досягають іноді дуже великих розмірів.
Раціон влітку складається переважно з дозріваючих зерен різних культурних злаків і плодів інших культурних рослин: пшениці, проса, ячменю, вівса, соняшника, городніх культур, вишні, тощо. Навесні до появи різних зерен культурних рослин і в період вигодовування пташенят вони вживають в їжу різних комах і черв'яків, яких збирають на паровому полі і траві.