НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Fringilla montifringilla
Linnaeus, 1758 - В'юрок
Синонім
Народна назва
В'юрок звичайний
В'юрок звичайний
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні пролітний зимуючий вид на всій території. Північна Євразія від Скандинавії на схід до Корякського хребта і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижньогородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтів Хамар-Дабана, Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські. Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні. В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13-22 млн пар та 39-66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25-49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79-264 млн особин. Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу. На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня. Гнізда розміщує на деревах на висоті 2-5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5-7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.
В Україні пролітний зимуючий вид на всій території. Північна Євразія від Скандинавії на схід до Корякського хребта і Камчатки. На північ до Скандинавії до 70-ї паралелі, до північної частини Кольського півострова, пониззя Печори, на Ямалі і в долині Таза до 67-ї паралелі, до дельти Єнісею, між Єнісеєм та Леною до 71-ї паралелі, між Леною та Індигіркою до 70-ї паралелі. Від долини Індигірки північна межа ареалу простягається до верхів'я Анадира. На південь до південної Норвегії, центральної Швеції, Литви, Московської і південної частини Нижньогородської областей Росії, в області Уральського хребта до 54-ї паралелі, в Західному Сибіру до 55-ї паралелі, до Маркаколя, центрального і південно-східного Алтаю, Східних Саян, хребтів Хамар-Дабана, Байкальського, Баргузинського, Південно-Муйського, Станового, Джагди, далі на схід південна межа до 52-ї паралелі. Острови: Сахалін та Курильські. Перелітний птах. Зимує в районах з малосніжними і безсніжними зимами, головним чином в Європі, на Близькому Сході і на сході Азії, іноді в степовій зоні. В Європі гніздову популяцію оцінюють в 13-22 млн пар та 39-66 млн особин. Враховуючи, що в Європі розташовано 25-49% площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 79-264 млн особин. Тайговий вид, гніздиться у хвойних лісах. На півночі ареалу досягає південної тундри, на півдні тяжіє до грі, до межі березового криволісся і кедрового стланника на висоті 3000 м, окремі ізольовані місця гніздування існують в зоні мішаних лісів, у лісостепу. На місця гніздування прилітає у другій половині березня — першій половині квітня. Гнізда розміщує на деревах на висоті 2-5 м. Гніздо більш масивне та більш рихле, ніж у зяблика. Стінки гнізда щільні та відносно товсті, зроблені з трав'янистих стебел і моху, зовні вкриті лишайниками і шматочками берести. Лоток вистелений шерстю, пір'ям і рослинним пухом. Кладка складається з 5-7, частіше 6 яєць, подібних на яйця зяблика, але мають більш зелений основний фон, рисунок більш дрібний і блідий. Відліт з місць гніздування відмічається у вересні — першій половині жовтня.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Fringillidae
