НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Spinus spinus
(Linnaeus, 1758) - Чиж
Синонім
- Fringilla spinus Linnaeus, 1758
- Carduelis spinus (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Чижик
Чижик
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздиться в Карпатах і Криму, під час осінніх і весняних мандрівок — на всій території. Дрібний птах, менший за горобця. Довжина 11-13 см, вага 12-14 г. У дорослого самця лоб, тім'я, вуздечка і підборіддя чорні; потилиця і спина зеленкувато-оливкові, з темною строкатістю; боки голови, крім покривних пер вух, горло, воло, груди і поперек жовті; боки тулуба і черево білі, на боках темні риски; зверху на чорних перах крил жовті смуги; центральні стернові пера темно бурі, інші — жовті, з темно бурою верхівкою; дзьоб сірувато-бурий, загострений; ноги бурі. Доросла самка тьмяніша; лоб і тім'я оливкові, з темними рисками; вуздечка і підборіддя буруваті; горло, воло і груди білуваті. Молодий птах схожий на дорослу самку. Від щедрика відрізняється довшим дзьобом і жовтою барвою на хвості та крилах; від зеленяка — строкатістю в оперенні і меншими розмірами; а дорослий самець від обох цих видів — також чорними лобом, тім'ям та підборіддям. Чисельність в Європі оцінюють в 13,6-21,1 млн пар. Це становить близько 55 % світової популяції, яку оцінюють приблизно в 49-77 млн дорослих особин. Розмір популяції скорочується. Для гніздування чиж обирає мішані і хвойні (переважно ялинові) ліси з домішкою берези, вільхи, осики або інших порід. Прагне оселитись на ділянках стиглих і старих ялинників, нерідко — зволожених або розташованих поряд з невеликими водоймами. Тяжіє до розріджених насаджень, часто оселяється на узліссях, а також у невеликих групах старих ялин серед листяного дрібнолісся. Іноді трапляється і в міських лісопарках, оскільки не уникає сусідства людини.
В Україні гніздиться в Карпатах і Криму, під час осінніх і весняних мандрівок — на всій території. Дрібний птах, менший за горобця. Довжина 11-13 см, вага 12-14 г. У дорослого самця лоб, тім'я, вуздечка і підборіддя чорні; потилиця і спина зеленкувато-оливкові, з темною строкатістю; боки голови, крім покривних пер вух, горло, воло, груди і поперек жовті; боки тулуба і черево білі, на боках темні риски; зверху на чорних перах крил жовті смуги; центральні стернові пера темно бурі, інші — жовті, з темно бурою верхівкою; дзьоб сірувато-бурий, загострений; ноги бурі. Доросла самка тьмяніша; лоб і тім'я оливкові, з темними рисками; вуздечка і підборіддя буруваті; горло, воло і груди білуваті. Молодий птах схожий на дорослу самку. Від щедрика відрізняється довшим дзьобом і жовтою барвою на хвості та крилах; від зеленяка — строкатістю в оперенні і меншими розмірами; а дорослий самець від обох цих видів — також чорними лобом, тім'ям та підборіддям. Чисельність в Європі оцінюють в 13,6-21,1 млн пар. Це становить близько 55 % світової популяції, яку оцінюють приблизно в 49-77 млн дорослих особин. Розмір популяції скорочується. Для гніздування чиж обирає мішані і хвойні (переважно ялинові) ліси з домішкою берези, вільхи, осики або інших порід. Прагне оселитись на ділянках стиглих і старих ялинників, нерідко — зволожених або розташованих поряд з невеликими водоймами. Тяжіє до розріджених насаджень, часто оселяється на узліссях, а також у невеликих групах старих ялин серед листяного дрібнолісся. Іноді трапляється і в міських лісопарках, оскільки не уникає сусідства людини.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Fringillidae
