НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Coccothraustes coccothraustes
(Linnaeus, 1758) - Костогриз
Синонім
- Loxia coccothraustes Linnaeus, 1758
Народна назва
Костогриз звичайний
Костогриз звичайний
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні осілий, кочовий, перелітний птах. Костигриз широко поширений по всій Євразії (від Британських островів до Японії та Аляски), однак, як правило, не заходить далеко на північ і північний схід. На південь гніздовий ареал охоплює Крим, Кавказ; в Сибіру доходить на схід до Японії. Під час міграцій досягають Марокко, Алжиру, Туреччини. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Присивашшя та рівнинного Криму; мігрує і зимує скрізь. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 2,4—4,2 млн пар, в Україні — 345—460 тис. пар. У гніздовий період тісно пов'язаний з широколистяною деревною рослинністю. Віддає перевагу старим, як затіненим, так і розрідженим лісам з перевагою широколистяних дерев (дуб, граб, клен, ясен). Зустрічається в дібровах, дубово-грабових, дубово-ясеневих, ялиново-широколистяних лісах. Деякі пари гніздяться у старих листяних парках в містах. Гніздиться окремими парами. Гніздо розташовує на деревах, зазвичай на висоті 3—5 м, зрідка 2—2,5 м або до 15 м. Будує гніздо переважно на листяних деревах (дуб, граб, клен, липа, груша, береза, горобина), іноді на високих кущах (ліщина, глід). Розміщує його, як правило, в кроні дерева, біля стовбуру, в розгалуженні товстої гілки або на тонких гілках біля вершини дерева. Гніздо у вигляді плоскої чаші. Його стінки та дно складені з сухих деревних гілочок та мають по верхньому краю включення з лишайників, інколи з суцвіть трав. Лоток вистелений порівняно тонким шаром дрібних корінців, нерідко смужками лика, стеблами трав з домішкою кінського волосся. Кладка складається з 4—6 (частіше 5) яєць, іноді з 3. Шкаралупа злегка блискуча, зеленувато-сірого або блідо-блакитнувано-зеленого кольору, вкрита рідкими темно- та оливково-бурими досить крупними поверхневими плямами та завитками. Глибока плямистість світло-сіра. Свіжі кладки з'являються в травні. Насиджує кладку самка, у цій час її годує самець, воно триває 11—13 (частіше 12) діб. Живиться кісточками черемхи та вишні, менш охоче поїдає горобину та бузину, а також насіння граба, клена, чортополоху, соняшника, букові горішки. Навесні живляться також бруньками та молодими пагонами, а влітку — комахами (голі гусениці метеликів, травневі хрущі тощо).
В Україні осілий, кочовий, перелітний птах. Костигриз широко поширений по всій Євразії (від Британських островів до Японії та Аляски), однак, як правило, не заходить далеко на північ і північний схід. На південь гніздовий ареал охоплює Крим, Кавказ; в Сибіру доходить на схід до Японії. Під час міграцій досягають Марокко, Алжиру, Туреччини. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Присивашшя та рівнинного Криму; мігрує і зимує скрізь. Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 2,4—4,2 млн пар, в Україні — 345—460 тис. пар. У гніздовий період тісно пов'язаний з широколистяною деревною рослинністю. Віддає перевагу старим, як затіненим, так і розрідженим лісам з перевагою широколистяних дерев (дуб, граб, клен, ясен). Зустрічається в дібровах, дубово-грабових, дубово-ясеневих, ялиново-широколистяних лісах. Деякі пари гніздяться у старих листяних парках в містах. Гніздиться окремими парами. Гніздо розташовує на деревах, зазвичай на висоті 3—5 м, зрідка 2—2,5 м або до 15 м. Будує гніздо переважно на листяних деревах (дуб, граб, клен, липа, груша, береза, горобина), іноді на високих кущах (ліщина, глід). Розміщує його, як правило, в кроні дерева, біля стовбуру, в розгалуженні товстої гілки або на тонких гілках біля вершини дерева. Гніздо у вигляді плоскої чаші. Його стінки та дно складені з сухих деревних гілочок та мають по верхньому краю включення з лишайників, інколи з суцвіть трав. Лоток вистелений порівняно тонким шаром дрібних корінців, нерідко смужками лика, стеблами трав з домішкою кінського волосся. Кладка складається з 4—6 (частіше 5) яєць, іноді з 3. Шкаралупа злегка блискуча, зеленувато-сірого або блідо-блакитнувано-зеленого кольору, вкрита рідкими темно- та оливково-бурими досить крупними поверхневими плямами та завитками. Глибока плямистість світло-сіра. Свіжі кладки з'являються в травні. Насиджує кладку самка, у цій час її годує самець, воно триває 11—13 (частіше 12) діб. Живиться кісточками черемхи та вишні, менш охоче поїдає горобину та бузину, а також насіння граба, клена, чортополоху, соняшника, букові горішки. Навесні живляться також бруньками та молодими пагонами, а влітку — комахами (голі гусениці метеликів, травневі хрущі тощо).
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Паламаренко О.В., Різун Е.М. Тваринне населення дендрарію ботанічного саду НЛТУ України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2019. - Т.29, №3. - С.44-47.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Fringillidae
