НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Emberiza calandra
Linnaeus, 1758 - Просянка
Синонім
- Miliaria calandra Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні осілий, кочовий, перелітний птах. Просянка поширена в Північній Африці, Європі, Близькому Сході, Середній Азії. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; зимує на значній частині лісостепової та степової смуг. Це характерний представник культурного ландшафту. Населяє відкриті біотопи: сухі та сирі луки, посіви багаторічних трав, городи, придорожні і полезахисні лісосмуги, степи, передгір'я, пустощі тощо. Досить звичайний птах. Чисельність в Європі оцінена в 7,9-22 млн пар, в Україні — 30-50 тис. пар. Розмір популяції протягом останніх десятиліть скорочується. Статева зрілість настає у віці менше одного року. Гніздяться окремими парами. У місцях із високою чисельністю відмічені випадки гніздування на невеликій відстані (не більше 3 м). Гніздо розміщує майже завжди на землі, на невеликих кочках, іноді — при основі кущика, ретельно маскується у куртинах трави або торішнього бур'яну. Гніздо побудоване доволі просто та нагадує споруду звичайної вівсянки, але значно більше, складається з більш пухкого і грубого зовнішнього шару (найчастіше сухі стебла злаків) і порівняно щільного внутрішнього, складеного з тонких стебел та дрібних корінців. В окремих гніздах у лотку може бути присутній кінський волос. У повній кладці частіше за все 5, рідше 4 або 6 яєць з гладкою, майже без полиску шкаралупою. Вони крупніші за яйця інших вівсянок. Забарвлення їх основного фону може бути білуватим, блакитнувато- або рожево-білим, рожево-жовтим, вохристим. Поверхневі плями та завитки різних розмірів і забарвлені в коричневі і чорно-бурі відтінки, а глибокі плями — в сірі, червонувато- і фіолетово-сірі. Особливо густий рисунок, нерідко у вигляді розмитого віночка, формується на тупому кінці яйця. Середні розміри яєць 24,19×17,75 мм. Свіжі кладки зустрічаються з середини травня до кінця червня. Протягом року буває два виводки. Насиджує протягом 12-13 діб самка, час від часу залишаючи гніздо, оскільки самець не бере участь в насиджуванні. Живиться насінням трав'янистих рослин (хрестоцвітих, гречкових, злаків). Не дивлячись на назву, насіння проса практично не вживає. Пташенят вигодовує комахами та їх личинками, павуками та зрідка дрібними наземними молюсками.
В Україні осілий, кочовий, перелітний птах. Просянка поширена в Північній Африці, Європі, Близькому Сході, Середній Азії. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; зимує на значній частині лісостепової та степової смуг. Це характерний представник культурного ландшафту. Населяє відкриті біотопи: сухі та сирі луки, посіви багаторічних трав, городи, придорожні і полезахисні лісосмуги, степи, передгір'я, пустощі тощо. Досить звичайний птах. Чисельність в Європі оцінена в 7,9-22 млн пар, в Україні — 30-50 тис. пар. Розмір популяції протягом останніх десятиліть скорочується. Статева зрілість настає у віці менше одного року. Гніздяться окремими парами. У місцях із високою чисельністю відмічені випадки гніздування на невеликій відстані (не більше 3 м). Гніздо розміщує майже завжди на землі, на невеликих кочках, іноді — при основі кущика, ретельно маскується у куртинах трави або торішнього бур'яну. Гніздо побудоване доволі просто та нагадує споруду звичайної вівсянки, але значно більше, складається з більш пухкого і грубого зовнішнього шару (найчастіше сухі стебла злаків) і порівняно щільного внутрішнього, складеного з тонких стебел та дрібних корінців. В окремих гніздах у лотку може бути присутній кінський волос. У повній кладці частіше за все 5, рідше 4 або 6 яєць з гладкою, майже без полиску шкаралупою. Вони крупніші за яйця інших вівсянок. Забарвлення їх основного фону може бути білуватим, блакитнувато- або рожево-білим, рожево-жовтим, вохристим. Поверхневі плями та завитки різних розмірів і забарвлені в коричневі і чорно-бурі відтінки, а глибокі плями — в сірі, червонувато- і фіолетово-сірі. Особливо густий рисунок, нерідко у вигляді розмитого віночка, формується на тупому кінці яйця. Середні розміри яєць 24,19×17,75 мм. Свіжі кладки зустрічаються з середини травня до кінця червня. Протягом року буває два виводки. Насиджує протягом 12-13 діб самка, час від часу залишаючи гніздо, оскільки самець не бере участь в насиджуванні. Живиться насінням трав'янистих рослин (хрестоцвітих, гречкових, злаків). Не дивлячись на назву, насіння проса практично не вживає. Пташенят вигодовує комахами та їх личинками, павуками та зрідка дрібними наземними молюсками.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Emberizidae
