НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Plectrophaenax nivalis
(Linnaeus, 1758) - Пуночка
Синонім
Народна назва
Пуночка
Пуночка
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
Птах родини вівсянкових, поширений у гніздовий період в області тундри Старого і Нового світу. В Україні зимуючий вид на всій території. Слово «пуночка» запозичене з російської, де походить від назви цього птаха в карельській мові — рunаńе (род. відм. рunаźеn), пор. фін. pulmunen. Співзвучне слово з мови комі (punei̯) вважається запозиченням з російської. У Північній Америці південно-західне, західне і північне узбережжя Аляски на схід до гирла р. Хортон. На схід від гирла р. Хортон на північ до арктичного узбережжя. На південь до озера Клінтон-Колден, звідки південна межа ареалу простягається до західного узбережжя Гудзонової затоки в область 62-ї паралелі. Північний Лабрадор на південь до 58-ї паралелі. Острови: Командорські, Алеутські, Шумагіна, Святого Лаврентія, Холл, Святого Матвія, Прібилова, Прінс-Патрик, Свердруп, Еллеф-Рінгнес, Елсмір, Девон, Банкс, Вікторія, Принца Уельського, Сомерсет, Баффинова Земля та інші більш дрібні острови американського сектора Арктики. Узбережжя Гренландії. Зона тундри Євразії від Скандинавії на сході до східного узбережжя Чукотського півострова та узбережжя Берингова моря. На півночі до арктичного узбережжя. На південь в Скандинавії (в горах) до 60-ї паралелі, на Кольському півострові до 68-ї паралелі, до північного Каніна та пониззя Печори. На схід до південної межі приморської тундри (на Таймирі на південь до 73-ї паралелі, по узбережжю Анадирської затоки і Коряцької Землі до 60-ї паралелі). Ізольована ділянка ареалу в гірській області Камчатки. Острови: Ісландія, Ян-Майєн, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Медвежий, Фарерські, Шетландські, північна частина Великобританії, Колгуєв, Вайгач, Харлов, Нова Земля, Білий, Північна Земля, Новосибірські, Врангеля. На більшій частині ареалу перелітний птах, взимку мігрує у більш південні широти. В Ісландії осілий. У залежності від поширення та особливостей забарвлення виділяють 4 підвиди: Plectrophenax nivalis nivalis — арктична Європа, арктична Північна Америка; Plectrophenax nivalis insulae — Ісландія, Фарерські острови, Шотландія; Plectrophenax nivalis vlasowae — арктична Азія; Plectrophenax nivalis townsendi — Алеутські острови, Камчатка, узбережжя у східному Сибіру. Чисельність пуночки у світі оцінюється орієнтовно більше ніж 40 млн особин (Rich et al. 2004). Протягом останніх десятиліть спостерігається скорочення чисельності. Навесні пуночки тримаються головним чином в населених пунктах та їхніх околицях. У ході танення снігу сформовані пари рівномірно поширюються в тундрі, віддаючи перевагу каменистим ділянкам, скелям, останцям, морським і річковим берегам з урвищами. У зимовий період тримаються відкритих біотопів, зарослих різноманітними бур'янами. Гніздовий період розпочинається в травні. Гніздо пуночка влаштовує на землі. Кладка містить 5-6 яєць жовтуватого або зеленуватого кольору, з бурими плямами і крапками. Інкубаційний період триває 12-13 днів; молоді птахи залишають гніздо ще через 12-14 діб. Влітку пуночки живляться переважно комахами, якими вигодовують пташенят. Основу раціону складають двокрилі і дрібна гусінь. Наприкінці літа охоче поїдають ягоди. Взимку живляться виключно насінням трав'янистих рослин. .
Птах родини вівсянкових, поширений у гніздовий період в області тундри Старого і Нового світу. В Україні зимуючий вид на всій території. Слово «пуночка» запозичене з російської, де походить від назви цього птаха в карельській мові — рunаńе (род. відм. рunаźеn), пор. фін. pulmunen. Співзвучне слово з мови комі (punei̯) вважається запозиченням з російської. У Північній Америці південно-західне, західне і північне узбережжя Аляски на схід до гирла р. Хортон. На схід від гирла р. Хортон на північ до арктичного узбережжя. На південь до озера Клінтон-Колден, звідки південна межа ареалу простягається до західного узбережжя Гудзонової затоки в область 62-ї паралелі. Північний Лабрадор на південь до 58-ї паралелі. Острови: Командорські, Алеутські, Шумагіна, Святого Лаврентія, Холл, Святого Матвія, Прібилова, Прінс-Патрик, Свердруп, Еллеф-Рінгнес, Елсмір, Девон, Банкс, Вікторія, Принца Уельського, Сомерсет, Баффинова Земля та інші більш дрібні острови американського сектора Арктики. Узбережжя Гренландії. Зона тундри Євразії від Скандинавії на сході до східного узбережжя Чукотського півострова та узбережжя Берингова моря. На півночі до арктичного узбережжя. На південь в Скандинавії (в горах) до 60-ї паралелі, на Кольському півострові до 68-ї паралелі, до північного Каніна та пониззя Печори. На схід до південної межі приморської тундри (на Таймирі на південь до 73-ї паралелі, по узбережжю Анадирської затоки і Коряцької Землі до 60-ї паралелі). Ізольована ділянка ареалу в гірській області Камчатки. Острови: Ісландія, Ян-Майєн, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Медвежий, Фарерські, Шетландські, північна частина Великобританії, Колгуєв, Вайгач, Харлов, Нова Земля, Білий, Північна Земля, Новосибірські, Врангеля. На більшій частині ареалу перелітний птах, взимку мігрує у більш південні широти. В Ісландії осілий. У залежності від поширення та особливостей забарвлення виділяють 4 підвиди: Plectrophenax nivalis nivalis — арктична Європа, арктична Північна Америка; Plectrophenax nivalis insulae — Ісландія, Фарерські острови, Шотландія; Plectrophenax nivalis vlasowae — арктична Азія; Plectrophenax nivalis townsendi — Алеутські острови, Камчатка, узбережжя у східному Сибіру. Чисельність пуночки у світі оцінюється орієнтовно більше ніж 40 млн особин (Rich et al. 2004). Протягом останніх десятиліть спостерігається скорочення чисельності. Навесні пуночки тримаються головним чином в населених пунктах та їхніх околицях. У ході танення снігу сформовані пари рівномірно поширюються в тундрі, віддаючи перевагу каменистим ділянкам, скелям, останцям, морським і річковим берегам з урвищами. У зимовий період тримаються відкритих біотопів, зарослих різноманітними бур'янами. Гніздовий період розпочинається в травні. Гніздо пуночка влаштовує на землі. Кладка містить 5-6 яєць жовтуватого або зеленуватого кольору, з бурими плямами і крапками. Інкубаційний період триває 12-13 днів; молоді птахи залишають гніздо ще через 12-14 діб. Влітку пуночки живляться переважно комахами, якими вигодовують пташенят. Основу раціону складають двокрилі і дрібна гусінь. Наприкінці літа охоче поїдають ягоди. Взимку живляться виключно насінням трав'янистих рослин. .
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Passeriformes
Emberizidae
