НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Spermophilus citellus
(Linnaeus, 1766) - Ховрах європейський
Синонім
- Mus citellus Linnaeus, 1766
Народна назва
Ховрах звичайний
Ховрах звичайний
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; Be (II); EUHD (II); RDBUkr: Зниклі
IUCN: VU; Be (II); EUHD (II); RDBUkr: Зниклі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України. Європейський вид, ареал якого колись простягається від Альп через пд. Середньої Європи на сх. до України і Молдови. В Україні на середину 1970-х рр. знахідки виду були відомі в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій обл. У 1950-х рр. чисельність виду у межиріччі Дністер–Прут була досить високою (на 1 га припадало 30–35 нір), однак вже у 80-х рр. на цій території на 1 га знаходили 1–2 нори. За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні відсутні, хоча на прилеглих територіях Молдови (в Середньому Придністров’ї) цей вид ще на початку 1990-х рр. досить масово зустрічався. Осілий вид, що живе в норах, які влаштовує горизонтально у малопотужному шарі ґрунту, гніздові камери розміщує у скельному ґрунті, зокрема серед брил пісковиків, іноді використовує нори сліпаків. Активний з кінця березня до початку жовтня. У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове заціпеніння (серпень–вересень), яке переходить у зимову сплячку. Живиться переважно дикорослими а також культурними рослинами (злаки, листя цукрових буряків), а також комахами і дрібними хребетними. Парується в кінці березня. Самка раз на рік (квітень) народжує 4–6 малят. Місцями перебування слугують вигони, балки, схили кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові кювети, старі дамби та ін. Є усі підстави вважати, що в Україні цей вид втрачено безповоротно.
Один з 41 видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України. Європейський вид, ареал якого колись простягається від Альп через пд. Середньої Європи на сх. до України і Молдови. В Україні на середину 1970-х рр. знахідки виду були відомі в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій обл. У 1950-х рр. чисельність виду у межиріччі Дністер–Прут була досить високою (на 1 га припадало 30–35 нір), однак вже у 80-х рр. на цій території на 1 га знаходили 1–2 нори. За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні відсутні, хоча на прилеглих територіях Молдови (в Середньому Придністров’ї) цей вид ще на початку 1990-х рр. досить масово зустрічався. Осілий вид, що живе в норах, які влаштовує горизонтально у малопотужному шарі ґрунту, гніздові камери розміщує у скельному ґрунті, зокрема серед брил пісковиків, іноді використовує нори сліпаків. Активний з кінця березня до початку жовтня. У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове заціпеніння (серпень–вересень), яке переходить у зимову сплячку. Живиться переважно дикорослими а також культурними рослинами (злаки, листя цукрових буряків), а також комахами і дрібними хребетними. Парується в кінці березня. Самка раз на рік (квітень) народжує 4–6 малят. Місцями перебування слугують вигони, балки, схили кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові кювети, старі дамби та ін. Є усі підстави вважати, що в Україні цей вид втрачено безповоротно.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Muriformes
Sciuridae
