Синонім
- Pervinca heterophyla Rafin.
- Pervinca minor (L.) Garsault
- Pervinca minor (L.) Scop., 1771
Народна назва
Зелеіпіа, могильник, барвін-зілля, хрещатий барвінок
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Примітки
Детально
Барвінок малий — вічнозелений півкущик 30-60 см заввишки. Кореневище — тонке, горизонтальне, до 70 см завдовжки. Стебла барвінка — повзучі, розгалужені, у вузлах укорінюються. Листки — супротивні (З-7 см завдовжки, 2,5 см завширшки), еліптичні, шкірясті, вічнозелені, голі, зверху блискучі, по краях гладенькі. Квітки — двостатеві, правильні, пазушні, поодинокі, на довгих квітконосах. Оцвітина — подвійна, п'ятичленна. Чашечка зрослолиста, частки її ланцетні, голі, віночок синій, трубчасто-лійкоподібний (до 25 мм у діаметрі), трубочка віночка завдовжки до і2 мм. Тичинок п'ять, маточок — дві, зав'язі верхні. Плід складається з двох видовжених, стрічко-подібних листянок.
Барвінок малий росте у листяних лісах, переважно в грабових або в грабово-дубових, часто утворює суцільні зарості на десятках гектарів. Тіневитривала рослина. Період цвітіння — у травні — червні. Барвінок малий поширений у Карпатах, Розточчі—Опіллі, західному Поліссі, Лісостепу (крім Донецького), західному Степу.
Культивують у парках, на кладовищах.
Барвінок малий — лікарська, отруйна і декоративна рослина.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com