НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hedera helix
L. - Плющ звичайний
Синонім
- Hedera poetarum Bertol., nom. illeg.
- Hedera poetica Salisb., nom. illeg.
- Hedera caucasigena Pojark.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини
Примітки
Детально
Вічнозелений виткий кущ з родини аралієвих, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до субстрату (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає 30 м у висоту. Листки має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних пагонах — серцеподібні, 3-5-кутні або 3-5-лопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, ромбічнояйцеподібні. Квітки жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягода, спочатку зелена, потім чорна. Цвіте у вересні — жовтні. Росте в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низинах та передгір'ях. Природний ареал простягається від північного сходу Ірландії до південної Скандинавії, на півдні — захоплює Португалію, на сході - Україну, Іран та північну Туреччину. В культурі поширений на всіх континентах як ґрунтопокривна рослина, в Австралії, Новій Зеландії та США вважається інвазивним видом. В народній медицині використовують листки плюща, у яких містяться глюкозиди сапонін і гедерин, а також інозит, каротин, мурашина і яблучна кислоти, в стеблах — камедь. Листки застосовують при хронічних катарах слизових оболонок, туберкульозі, рахіті та при інших захворюваннях. У свіжому вигляді їх використовують як зовнішній засіб при опіках, для перев'язки гнійних ран.
Вічнозелений виткий кущ з родини аралієвих, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до субстрату (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає 30 м у висоту. Листки має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних пагонах — серцеподібні, 3-5-кутні або 3-5-лопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, ромбічнояйцеподібні. Квітки жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягода, спочатку зелена, потім чорна. Цвіте у вересні — жовтні. Росте в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низинах та передгір'ях. Природний ареал простягається від північного сходу Ірландії до південної Скандинавії, на півдні — захоплює Португалію, на сході - Україну, Іран та північну Туреччину. В культурі поширений на всіх континентах як ґрунтопокривна рослина, в Австралії, Новій Зеландії та США вважається інвазивним видом. В народній медицині використовують листки плюща, у яких містяться глюкозиди сапонін і гедерин, а також інозит, каротин, мурашина і яблучна кислоти, в стеблах — камедь. Листки застосовують при хронічних катарах слизових оболонок, туберкульозі, рахіті та при інших захворюваннях. У свіжому вигляді їх використовують як зовнішній засіб при опіках, для перев'язки гнійних ран.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source - Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Apiales
Araliaceae
