НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Allactaga major
(Kerr, 1792) - Тушкан великий
Синонім
- Allactaga jaculus (Pallas, 1779)
- Dipus major Kerr, 1792
Народна назва
Тушканчик великий
Тушканчик великий
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Зникаючі
RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 10-ти видів роду; єдиний вид у фауні України, який представлений номінативним підвидом A. m. jaculus Pallas, 1778. Від р. Інгулу, Пд. Бугу та Дніпра на сх. до Алтаю на зх. В Україні мешкає у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської. Місця перебування: відкриті ландшафти з розрідженим травостоєм, перелоги, луки, сухі береги різних водойм. В Україні мешкає кілька тисяч особин. На п-ві Ягорлицький Кут (Чорне море). Чисельність становить близько 300, в Чорноморському заповіднику близько 5 тис. особин. Найбільше тварин мешкає в Криму, де відомо понад 40 осередків. Тварина активна у сутінках та вночі. Живе в норі, яка веде до гніздової камери. Перед нею звірок щоденно створює земляну пробку, яка захищає його від нападу ласок, полозів та гадюк. У сплячку залягає у жовтні–листопаді, а пробуджується у березні–квітні. Живиться цибулинами лілійних, листям полину, злаків, їхнім насінням, іноді — комахами. Викопує насіння баштанних культур та псує їх сходи. Самиця весною та на початку літа народжує 2–8 малят. Значну небезпеку для гризуна становлять тхори, сови та мартини. Охороняється в державних заповідниках («Асканія-Нова», Чорноморський, Луганський, Український степовий) та на території інших об’єктів ПЗФ.
Один з 10-ти видів роду; єдиний вид у фауні України, який представлений номінативним підвидом A. m. jaculus Pallas, 1778. Від р. Інгулу, Пд. Бугу та Дніпра на сх. до Алтаю на зх. В Україні мешкає у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської. Місця перебування: відкриті ландшафти з розрідженим травостоєм, перелоги, луки, сухі береги різних водойм. В Україні мешкає кілька тисяч особин. На п-ві Ягорлицький Кут (Чорне море). Чисельність становить близько 300, в Чорноморському заповіднику близько 5 тис. особин. Найбільше тварин мешкає в Криму, де відомо понад 40 осередків. Тварина активна у сутінках та вночі. Живе в норі, яка веде до гніздової камери. Перед нею звірок щоденно створює земляну пробку, яка захищає його від нападу ласок, полозів та гадюк. У сплячку залягає у жовтні–листопаді, а пробуджується у березні–квітні. Живиться цибулинами лілійних, листям полину, злаків, їхнім насінням, іноді — комахами. Викопує насіння баштанних культур та псує їх сходи. Самиця весною та на початку літа народжує 2–8 малят. Значну небезпеку для гризуна становлять тхори, сови та мартини. Охороняється в державних заповідниках («Асканія-Нова», Чорноморський, Луганський, Український степовий) та на території інших об’єктів ПЗФ.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Селюніна З.В. Зміни складу теріофауни регіону Чорноморського заповідника в результаті інвазії видів (історія вивчення ссавців та господарського освоєння) // Праці Теріологічної Школи. - 2014. - Т.12. - С.69-80.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Muriformes
Allactagidae
