НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Spalax microphthalmus Guldenstaedt, 1770 - Сліпак східний

Синонім
  • Spalax typhlus Pallas, 1779
  • Spalax pallasii Nordmann, 1839
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з найчисленніших видів гризунів-землериїв Європи. Найпотужніші популяції збереглися на сході України, в Донецько-Донських степах і далі на схід до Волги. Це землекоп середніх розмірів (24-31 см завдовжки, вагою 570-700 грам), з низкою яскравих пристосувань до підземного риючого способу життя: зменшені й прикриті шкіряною мембраною очима, суттєво розвиненими різцями, що призначені для риття, редукованим хвостом. Харчується підземними частинами рослин (цибулини, бульби, кореневища), а також різними безхребетними (переважно комахами та їхніми личинками), характерна також копрофагія. Місцеве населення найчастіше називає вид «сліпцем» або «кротом» (молодь, дачники) або «зінським щеням» (старші сільські люди). Означення «звичайний» раніше поширювали на багатьох сліпаків, у тому числі й на подільського і фактично застосовувалося для позначення надвиду, а не виду. Для уникнення суперечностей вид Spalax microphthalmus іменують «сліпаком східним». В англ. і фр. працях XVIII–XIX ст. вид, можливо включно зі Spalax zemni, називали Zemni.
Література
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Muriformes
Spalacidae