Синонім
- Mus agrarius Pallas, 1771
Народна назва
Миша-житник пасиста, Житник пасистий, Миша пасиста
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Єдиний вид роду у фауні Європи й України, проте у широкому трактуванні разом з цим видом до роду Apodemus sensu lato входять у ранзі підродів також представники Alsomys, Karstomys, Sylvaemus.
Ареал виду дуже широкий і простягається від центральної Європи до Далекого сходу. В Україні вид найхарактерніший для лісостепової смуги, але долинами великих рік проникає далеко на південь, вглиб степової дони, де нерідко формує потужні популяції в заплавах дельт великих річок (наприклад, на Нижньому Дунаї). Живе до 1000 м над рівнем моря в Карпатах і до 2000 м на Алтаї.
В останні 30-40 рр. відбувається експансія виду на південь, зокрема завдяки штучним екокоридорам (меліоративні канали, лісосмуги, придорожні смуги), і цей вид виявляється, зокрема, в центрі Херсонщини (наприклад, в Асканії-Нова), на Донеччині й Луганщині (за межами річища Дінця).
Типовими місцями оселення виду є вологі біотопи, часто чагарникового типу і з добре розвиненим трав'яним покривом: узлісся, старі сади, береги струмків, заплави річок, плавні. Місцями в найпридатніших вологих трав'янистих біотопах досягає буде високої чисельності, яка становить (у стандартних для обліків дрібних ссавців одиницях) до 30-60 особин / 100 пастко-діб. Веде нічний спосіб життя влітку, денний і нічний восени, і, головним чином денний у зимовий період. А. agrarius дуже рухливий, мандрує на великі відстані протягом дня, оселище досягає сотні і тисячі квадратних метрів. Нори прості, з 1-2 входами; гніздові камери розташовується на невеликій глибині. Його раціон змінюється залежно від сезону і доступності харчування; зелені частини рослин переважають навесні і на початку літа, насіння і ягоди восени і взимку. Комахи становлять значну частину раціону. Зимові запаси малі.
Іншими видами дрібних ссавців, що часто живуть поруч з мишею пасистою, є мишка лучна, полівка лучна, мідиця мала, мідиця звичайна.
Інтенсивність розмноження дуже висока, репродуктивний період триває близько 9 місяців, з ранньої весни до пізньої осені. За рік буває 3-4 (до 5) виводки з 4-9 (6 в середньому) дитинчатами у виводку.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source