НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Sylvaemus uralensis (Pallas, 1811) - Мишак уральський (малий)

Синонім
  • Mus uralensis Pallas, 1811
  • Apodemus uralensis (Pallas, 1811)
  • Apodemus microps Kratochvil & Rosicky, 1952
Народна назва
Мишак малий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Мешкають в основному в широколистяних та мішаних лісах східної Європи, Туреччини, на Кавказі, північно-східному Казахстані, на Алтаї та в північно-західному Китаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район). Надають перевагу відкритим ділянкам лісу. Крім лісів живуть також в степових та альпійських біотопах, на кам'янистих розсипах та культурних полях. На Памірі зустрічаються до висоти 3,5 км. Селяться в природні схованки, але можуть також рити нірки. Довжина тіла до 10 см. Хвіст приблизно дорівнює довжині тіла. Забарвлення верхньої частини тіла рудовато-сірий, черевце світле. На грудці у деяких представників може бути невелика жовта пляма. Харчуються як рослинною (насіння, зелені частини рослин), так і тваринною (комахи) їжею. В залежності від пори року в раціоні переважають той, чи інший тип корму. Завдають серйозної шкоди поїдаючи насіння та паростки дерев. Особливо сильно шкодять в садах та лісосмугах. Резервуар збудників кліщового енцефаліту, бруцельозу, туляремії, сибірки та деяких інших хвороб.
Література
  • Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Muriformes
Muridae