НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Tripleurospermum inodorum
(L.) Sch. Bip. - Триреберник непахучий
Синонім
- Matricaria inodora L.
- Chamaemelum inodorum (L.) Vis.
- Dibothrospermum agreste Knaf, nom. illeg.
- Matricaria inodora L.
- Matricaria perforata Mérat
- Pyrethrum elegans Pollini
- Tripleurospermum perforatum (Mérat) M. Laínz
Народна назва
Триреберник продірявлений, Ромашка продірявлена, Ромашка незапашна, Ромашка непахуча
Триреберник продірявлений, Ромашка продірявлена, Ромашка незапашна, Ромашка непахуча
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Широко розповсюджений бур'ян схожий із рослинами з родів Хамоміла і Ромашка. В той же час видова назва непахучий вказує на головну відмінність від цих рослин — відсутність характерного духмяного запаху. Трав'яниста рослина заввишки 10-100 см. Корінь стрижневий, тонкий, схожий на веретено. Стебло пряме або висхідне, розгалужене, голе, порожнисте. Листки чергові, двічі- або тричіперисторозсічені на тонкі частки, нижні на коротких черешках, середні й верхні — сидячі. Суцвіття — кошики, які поодиноко розташовані на кінцях стебел і гілочок. Їх діаметр становить 2-2,5 см. Спільне квітколоже дрібногорбкувато-виїмчасте, конічне. За непустотілим квітколожем цей вид можна безпомилково відрізнити від ромашки аптечної, у якої воно порожнисте. Кошик з жовтими трубчастими квітками всередині, по краях оточений білими язичковими квітками, схожими на пелюстки. Плід — оберненопірамідальна, усічена, тригранна, жовтувато-коричнева сім'янка, завдовжки 1,5-2,5 мм, завширшки 0,75-1,25 мм, завтовшки 0,5-0,75 мм. Вага 1000 сім'янок — 0,5-0,75 г. Низька концентрація ефірних олій у цієї рослини зумовлює відсутність не тільки характерного запаху, але і будь-якої помітної фармакологічної дії. Отже триреберник непахучий до лікарських рослин не відноситься. Природний ареал охоплює помірні райони Євразії, за його межами рослина натуралізована в Північній Америці і Новій Зеландії. В Європі зростає скрізь, крім більшості середземноморських островів, хоча є звичайною на материковому узбережжі Середземного моря. В Азії триреберник непахучий трапляється на території Росії (Передкавказзя, Дагестан, Західний Сибір), Азербайджану, Грузії, Казахстану і в китайській провінції Сінцзянь. В Україні вид поширений в усіх областях, особливо в Лісостепу. Рослина світлолюбна, невибаглива: росте на будь-яких помірно зволожених ґрунтах. Зазвичай її можна зустріти на луках, узбіччях доріг, польових межах, смітниках, біля жител, водойм. Особливо численні популяції розвиваються на понижених місцях, в тому числі і на морських узбережжях. Триреберник непахучий засмічує посіви зернових культур, багаторічних трав, городи, сади та інші сільськогосподарські угіддя. Цвітіння відбувається у червні-жовтні, плодоношення — у липні-листопаді. Максимальна плодючість становить 1 млн. 650 тис. сім'янок. Насіння, що зимувало, проростає в березні-травні, мінімальна температура проростання становить +2… +3 °C, оптимальна — +18…+24 °C. Насіння, що висіялось влітку, проростає в серпні-вересні, причому сходити можуть як дозрілі, так і недозрілі насінини. Осінні сходи зимують і продовжують розвиток навесні. Для успішного проростання насіння має бути заглиблене у ґрунт не більше ніж на 5-6 см.
Широко розповсюджений бур'ян схожий із рослинами з родів Хамоміла і Ромашка. В той же час видова назва непахучий вказує на головну відмінність від цих рослин — відсутність характерного духмяного запаху. Трав'яниста рослина заввишки 10-100 см. Корінь стрижневий, тонкий, схожий на веретено. Стебло пряме або висхідне, розгалужене, голе, порожнисте. Листки чергові, двічі- або тричіперисторозсічені на тонкі частки, нижні на коротких черешках, середні й верхні — сидячі. Суцвіття — кошики, які поодиноко розташовані на кінцях стебел і гілочок. Їх діаметр становить 2-2,5 см. Спільне квітколоже дрібногорбкувато-виїмчасте, конічне. За непустотілим квітколожем цей вид можна безпомилково відрізнити від ромашки аптечної, у якої воно порожнисте. Кошик з жовтими трубчастими квітками всередині, по краях оточений білими язичковими квітками, схожими на пелюстки. Плід — оберненопірамідальна, усічена, тригранна, жовтувато-коричнева сім'янка, завдовжки 1,5-2,5 мм, завширшки 0,75-1,25 мм, завтовшки 0,5-0,75 мм. Вага 1000 сім'янок — 0,5-0,75 г. Низька концентрація ефірних олій у цієї рослини зумовлює відсутність не тільки характерного запаху, але і будь-якої помітної фармакологічної дії. Отже триреберник непахучий до лікарських рослин не відноситься. Природний ареал охоплює помірні райони Євразії, за його межами рослина натуралізована в Північній Америці і Новій Зеландії. В Європі зростає скрізь, крім більшості середземноморських островів, хоча є звичайною на материковому узбережжі Середземного моря. В Азії триреберник непахучий трапляється на території Росії (Передкавказзя, Дагестан, Західний Сибір), Азербайджану, Грузії, Казахстану і в китайській провінції Сінцзянь. В Україні вид поширений в усіх областях, особливо в Лісостепу. Рослина світлолюбна, невибаглива: росте на будь-яких помірно зволожених ґрунтах. Зазвичай її можна зустріти на луках, узбіччях доріг, польових межах, смітниках, біля жител, водойм. Особливо численні популяції розвиваються на понижених місцях, в тому числі і на морських узбережжях. Триреберник непахучий засмічує посіви зернових культур, багаторічних трав, городи, сади та інші сільськогосподарські угіддя. Цвітіння відбувається у червні-жовтні, плодоношення — у липні-листопаді. Максимальна плодючість становить 1 млн. 650 тис. сім'янок. Насіння, що зимувало, проростає в березні-травні, мінімальна температура проростання становить +2… +3 °C, оптимальна — +18…+24 °C. Насіння, що висіялось влітку, проростає в серпні-вересні, причому сходити можуть як дозрілі, так і недозрілі насінини. Осінні сходи зимують і продовжують розвиток навесні. Для успішного проростання насіння має бути заглиблене у ґрунт не більше ніж на 5-6 см.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Asteraceae (=Compositae)
