НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Tanacetum parthenium
(L.) Sch. Bip. - Пижмо дівоче
Синонім
- Matricaria parthenium L.
- Chrysanthemum parthenium (L.) Bernh.
- Leucanthemum parthenium (L.) Godr. & Gren.
- Pyrethrum parthenium (L.) Sm.
- Chrysanthemum praealtum Vent.
- Pyrethrum buschianum Sosn.
- Pyrethrum demetrii Manden.
Народна назва
Поповник дівочий, Хризантема дівоча, Мартрикарія виняткова, Іспанська постенніца, Середньовічний аспірин, Річна маргаритка
Поповник дівочий, Хризантема дівоча, Мартрикарія виняткова, Іспанська постенніца, Середньовічний аспірин, Річна маргаритка
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Багаторічна рослина з сильними стеблами, що утворюють невеликий кущ. Має мичкувату кореневу систему і стебло, що досягає заввишки 80 см, частіше 30-50 см. Листя зверху сидячі, нижні — черешкові, листова пластина двічі або тричі перисторозсічена з закругленими або зубчастими краями, з м'яким, шовковистим опушенням. Листя видають чіткий хризантемний запах, через який рослину називають дівочою хризантемою. Білі або жовті квітки зібрані в щільний, часом кулястий кошик, суцвіття може досягати 3 см в діаметрі. Вони зібрані у верхів'ях у вигляді щитоподібних суцвіть. Плід рослини — сухе, буро-жовте насіння. Найбільш важливою біологічно активною складовою цієї рослини є сексвітерпенові лактони, особливо партенолід (до 85% від загального вмісту лактонів), а також флавоноїди і ефірні олії. Серед флавоноїдів виявлені апігенин, кверцетин, лютеолін і сантин, танетін, хрісоеріол, жацеідін і центауреідін, серед ефірних олій — камфора (до 57%), камфен (близько 12,7%), кумол (5,2%) і борніловий ацетат (4,6%), а також альфа і бета-пінени, альфа і гамма терпінен, евгенол і карвакрол. Поширено на Балканському півострові, Кавказі, Закавказзі, Малій Азії, північному та західному Ірані. Культивується усією Європою і в Середземномор'ї, а також в Центральній, Південній та Північній Америці, Північній Африці. Світлолюбна рослина, що віддає перевагу досить зволоженим ґрунтам. У дикому вигляді зростає на узбіччях доріг, на пустирях, на лісових галявинах і узліссях. Зацвітає через 80-100 днів після посіву. Цвітіння рясне з липня до кінця серпня. Про лікувальні властивості згадували ще античні філософи. Так Плутарх описує випадок з робітником, що звалилися з лісів при будівництві Парфенона. Його чудове лікування він приписує пижмо дівочої, іменованої тоді піретрумом. Грецький травник Діоскорид Педаній у I ст. описував здатність пижмо дівочої позбавляти від «гарячих запалень». Середньовічні лікарі рекомендували пити відвар цієї рослини з цукром або медом при ускладненому диханні, кашлі, хрипах. Рослина, змішана з вершковим маслом або вином застосовували як припарки при газах і кольках. Автор «Повного травника», англійський фармацевт XVII століття Томас Калпепер рекомендував приймати пижмо дівоче при «жіночих проблемах» і як протиотруту проти опіуму. Багато лікарів описували рослину як дієвий засіб при запамороченнях і головних болях. Вважалося, що відвари пижмо дівочої допоможуть при артритах, дерматитах, болях в животі, зубного болю і шумі у вухах. Часом пижмо дівоча використовувалася знахарками як абортивний засіб. Американські індіанці лікували пижмом дівочим коліки і нудоту. Рослина має протизапальні, кардіотонічні, спазмолітичні та протимігренозні властивості. Протипоказана дітям, вагітним і годуючим жінкам. Перед застосуванням рослини слід порадитися з лікарем. Оскільки пижмо дівоча здатна пригнічувати активність тромбоцитів, особам, які приймають препарати для розрідження крові (антикоагулянти) слід відмовитися від прийому рослини, також не слід вживати його перед порожнинними операціями. Серед побічних реакцій при прийомі пижма дівочої іноді спостерігають розлад шлунка, печію, метеоризм і нудоту, висип, нервозність. Тривалий прийом пижмо дівочої з подальшою різкою відміною може викликати головні, м'язові і суглобові болі. Слід уникати контакту свіжого листя пижмо дівочої з ротовою порожниною, оскільки це загрожує появою виразок, набряком рота, язика і губ, короткочасною втратою смаку.
Багаторічна рослина з сильними стеблами, що утворюють невеликий кущ. Має мичкувату кореневу систему і стебло, що досягає заввишки 80 см, частіше 30-50 см. Листя зверху сидячі, нижні — черешкові, листова пластина двічі або тричі перисторозсічена з закругленими або зубчастими краями, з м'яким, шовковистим опушенням. Листя видають чіткий хризантемний запах, через який рослину називають дівочою хризантемою. Білі або жовті квітки зібрані в щільний, часом кулястий кошик, суцвіття може досягати 3 см в діаметрі. Вони зібрані у верхів'ях у вигляді щитоподібних суцвіть. Плід рослини — сухе, буро-жовте насіння. Найбільш важливою біологічно активною складовою цієї рослини є сексвітерпенові лактони, особливо партенолід (до 85% від загального вмісту лактонів), а також флавоноїди і ефірні олії. Серед флавоноїдів виявлені апігенин, кверцетин, лютеолін і сантин, танетін, хрісоеріол, жацеідін і центауреідін, серед ефірних олій — камфора (до 57%), камфен (близько 12,7%), кумол (5,2%) і борніловий ацетат (4,6%), а також альфа і бета-пінени, альфа і гамма терпінен, евгенол і карвакрол. Поширено на Балканському півострові, Кавказі, Закавказзі, Малій Азії, північному та західному Ірані. Культивується усією Європою і в Середземномор'ї, а також в Центральній, Південній та Північній Америці, Північній Африці. Світлолюбна рослина, що віддає перевагу досить зволоженим ґрунтам. У дикому вигляді зростає на узбіччях доріг, на пустирях, на лісових галявинах і узліссях. Зацвітає через 80-100 днів після посіву. Цвітіння рясне з липня до кінця серпня. Про лікувальні властивості згадували ще античні філософи. Так Плутарх описує випадок з робітником, що звалилися з лісів при будівництві Парфенона. Його чудове лікування він приписує пижмо дівочої, іменованої тоді піретрумом. Грецький травник Діоскорид Педаній у I ст. описував здатність пижмо дівочої позбавляти від «гарячих запалень». Середньовічні лікарі рекомендували пити відвар цієї рослини з цукром або медом при ускладненому диханні, кашлі, хрипах. Рослина, змішана з вершковим маслом або вином застосовували як припарки при газах і кольках. Автор «Повного травника», англійський фармацевт XVII століття Томас Калпепер рекомендував приймати пижмо дівоче при «жіночих проблемах» і як протиотруту проти опіуму. Багато лікарів описували рослину як дієвий засіб при запамороченнях і головних болях. Вважалося, що відвари пижмо дівочої допоможуть при артритах, дерматитах, болях в животі, зубного болю і шумі у вухах. Часом пижмо дівоча використовувалася знахарками як абортивний засіб. Американські індіанці лікували пижмом дівочим коліки і нудоту. Рослина має протизапальні, кардіотонічні, спазмолітичні та протимігренозні властивості. Протипоказана дітям, вагітним і годуючим жінкам. Перед застосуванням рослини слід порадитися з лікарем. Оскільки пижмо дівоча здатна пригнічувати активність тромбоцитів, особам, які приймають препарати для розрідження крові (антикоагулянти) слід відмовитися від прийому рослини, також не слід вживати його перед порожнинними операціями. Серед побічних реакцій при прийомі пижма дівочої іноді спостерігають розлад шлунка, печію, метеоризм і нудоту, висип, нервозність. Тривалий прийом пижмо дівочої з подальшою різкою відміною може викликати головні, м'язові і суглобові болі. Слід уникати контакту свіжого листя пижмо дівочої з ротовою порожниною, оскільки це загрожує появою виразок, набряком рота, язика і губ, короткочасною втратою смаку.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Asteraceae (=Compositae)
